Новые издания

Православная Церковь и униаты (греко-католики) Галиции на Западной Украине в период с 1945-2000 г.

Проповідь на тему: про воскресний день

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

«Сей день, егоже сотвори Господь, возрадуемся и возвеселимся вонь…»

 Такими радісними словами наша свята мати Церква возвеличує той день, котри й став спасительним для кожного з нас. Адже він протягом багатьох віків носить згадку про ту подію, яка стала фундаментом нашого спасіння,а саме Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа. Освячений таким світлим торжеством сьомий день стає на сходинку вище від інших шести, а отже і шанування потребує відповідного. І саме в цей воскресний день, котрий іменується «малою Пасхою» ми з вами дорогі браття і сестри поміркуємо над його важливістю.

 Господь, передавши заповіді через пр. Мойсея говорить в одній із них: «Помни день суботний еже святити его, шесть дней делай и сотвориши вся дела Твоя, день же седьмый субота- Господу Богу Твоему». В цій заповіді ми бачимо повеління Господа особливо шанобливо відноситись до того дня, в якому Бог почив від справ своїх. В Старому Завіті наскільки сильно почитали цю заповідь,що за її порушення побивали камінням.

 В Новому же Завіті великим святом для нас стало Воскресіння, тому що Христос, возставши і з мертвих освятив цей день. Надзвичайно велика таємниця звершилась над кожним із нас. Христос, зійшовши на землю, живучи на цій землі, проповідуючи,зціляючи людей,приймає жорстокі страждання та смерть,Він своєю Животворящою кров'ю омиває наше гріховне єство. Для того щоб кожний, будучи позбавлений від печаті первородного гріха, ввійшов в Вічне Блаженство.

 Так, ап. Павел, порівнюючи жертву Христову з старозавітною жертвою говорить: « Пасха наша за ны пожрен бысть Христос»Як агнець пасхальний в Старому Завіті був не тільки пасхальною трапезою але і викупом первородних. Так і смерть Христа, слугує такою жертвою, котра позбавляє людей від смерті і полону диявола. Таким чином, по вченню св. Писання, невинна смерть Христова стала викупом за гріхи людей, іншими словами - спокутною жертвою.

 Тому знаючи це, ми з вами, дорогі браття та сестри повинні особливо шанувати кожний воскресний день,адже він нерозривно несе в собі згадку про спокутну жертву Христову та його Воскресіння. Але на превеликий жаль багато хто з людей не йде в храм Господній, мотивуючи це слідуючими словами: Навіщо ходити в церкву кожної неділі , кому потрібен такий фанатизм?. Відповідаючи на це питання нам варто привести порівняння: Якщо лікар нам приписує певні процедури, то хіба ми не стараємось виконувати його рекомендації, бажаючи зцілитись? Чому ж ми ігноруємо слова Великого лікаря душі і тіл наших? Адже затрачений час в храмі іде нам же на користь.

 Дуже болісно спостерігати, коли у воскресний день ми чуємо стукіт молота, рубання дров, копання землі. Хіба не говорить нам розум, що ми зобов'язані із цілого тижня віддати декілька годин для молитви. Хіба ми не знаємо, що повинні частину часу присвятити Богу? Навіть дикарі і язичники мають дні, встановленні для святкування. Бог, даруючи нам багаті дари милосердя, потребує від нас так небагато. Він благословляючи шість днів праці, просив для Себе тільки одного.

 Якщо хтось незаконно забирає наше майно, ми називаємо його злодієм і ми праві. Адже крадіжка веде до пагубних соціальних наслідків. Але так само Воскресний день належить Господу, і дуже часто ми уподобляємось злодіям, забираючи його на свої потреби. Хто поважає права Бога, той поважає права людини. І де будуть порушенні права Бога,там будуть порушені і наші, адже Господь хранитель всіх прав. І якщо Він від нас відступить то марні будуть наші надії на закон, та на благополуччя земного життя. А тепер, давайте поміркуємо дорогі браття та сестри про користь від шанобливого відношення та правильного проведення святого дня. Ми з вами знаємо, що буденність охолоджує почуття, а Воскресіння знову його зігріває. Навіть люди не благочестивого образу життя, дивлячись на зібрання віруючих у храмі, споглядаючи силу прикладу ,стараються також відповідати цьому рівню. В Церкві ми стоїмо перед Богом як члени однієї сім'ї. Тут нічого нас не розділяє: високий поруч з низьким, бідний молиться з богатим. Тут ми діти вічного Отця. Також надзвичайно важливо правильно проводити цей спасительний день. Помолившись в храмі на богослужінні, варто взяти книгу та читати повчальні розповіді, Священне Писання. Вести із своїми близькими благочестиві розмови, творити справи милосердя. Відвідати хворих і втішити нещасних. Саме таким чином Воскресний день буде дійсно Господнім. Тому дорогі браття і сестри, знаючи всю важливість Воскресного дня та ті події, котрі його освятили, ми з вами доповнимо наші пізнання повчанням еп.Палладія котрий сказав: Поживемо же браття по – християнськи, а не по язичиськи. Будемо почитати святі свята , залишивши справи земні і люблячи Бога та ближнього згадаємо те, що Господь за нашу добру працю дасть достойну нагороду в житті вічному. Амінь!

 Миронов Ігор