Проповідь в день Усікновіння глави Іоанна Предтечі

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 В сьогоднішній день, браття і сестри, Свята Церква нагадує нам про особливу подію в її історії! Ми згадуємо мученицьку кончину найбільшого із праведників в історії людства - Хрестителя Господнього Іоанна. Недарма сьогодні Церква облачається в фіолетові ризи. Цей колір складається із двох – синього і червоного, які мають своє символічне значення. Синій вказує на чистоту і непорочність, до чого закликав пророк людей: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне». А червоний нагадує про його мученицьку кончину, яку він прийняв за правду Божу. Сам Спаситель назвав його найкращою людиною: «Серед усіх людей, народжених жінками, не було ще більшого за Іоанна Хрестителя». І перші слова, які зустрічаються в Святому Письмі про Іоанна, це слова пророка Ісаї: «Глас вопіющого в пустині». Голос, який возвіщає волю Божу, він був справжнім голосом Бога, голосом совісті всього людства. У пророка Міхея він ще називається стінорушителем, який готує дорогу для Спасителя. Стінорушитель ламає будь-яку стіну зла між Богом і людиною, він не міг примиритися з порушенням волі Божої.

 Служіння його було пророче, тобто сповіщало людям волю Божу, яка полягає в покаянні. Спробуй комусь сказати правду в очі – нічого не з'явиться, крім ненависті від будь-якої людини, навіть тієї, що в храм ходить, бо правда «очі коле». Коли у нас щось болить, ми починаємо цю хворобу ненавидіти, це природньо. І тому, коли людині грішній звіщають волю Божу, вона починає ненавидіти того, хто йому цю волю сповіщає. Виправлятися хочуть дуже мало, тому всякий пророк буває ненавидимий.

 В прочитаному сьогодні євангельському уривку ми бачимо яскравий приклад боротьби диявола з Богом за душі людей. В ньому розповідається про царя Ірода Антипу. Цей Ірод — наступник іншого Ірода-богоборця, так званого Великого, який винищив невинних Віфлеємських немовлят. Коли він почув про чудеса Спасителя, то злякався, бо подумав, що це Іоанн Хреститель воскрес із мертвих, щоб знову викривати його нечестя. Гріх Ірода полягав в тому, що маючи живу дружину, він жив в блуді із жінкою свого брата Філіпа - Іродіадою. Іоанн не побоявся вступити в боротьбу за душу Ірода та Іродіади, але ті відплатили йому ненавистю і вбивством. Коли цар святкував свій день народження, то під час свята вийшла Соломія, дочка Іродіади, яка своїм танцем розгарячила кров п'яних гостей. Ірод клятвенно запевнив, що не пошкодує і половини свого царства за цей танець і виконає будь-яке її прохання. Порадившись із матір'ю, Соломія просить у царя принести на блюді голову Предтечі Господнього Іоанна.

 Тільки вдумаймось, яка хитра і підступна людина! До чого вона дійде, щоб не виконувати Божої волі, навіть до вбивства! Але людське правосуддя не завжди співпадає з Божественним. З Церковного Передання нам відомо, що Соломія, яка танцювала перед царем, переходила зимою річку Сікоріс і провалилася під лід. Голова її була над кригою, а тіло у воді. Намагаючись вибратись із води, вона робила подібні рухи до тих, які вона використовувала в танці і коли мороз став сильнішим, лід відсік їй голову. Цар же Ірод наприкінці свого життя програв війну своєму тестю, який пішов на нього війною в помсту за невдалий шлюб із його дочкою. Ірода змістили із трону і вислали в Галію, а пізніше в Іспанію. За переказами Ірод разом із Іродіадою були поглинені землею. Така жахлива кончина грішників, а пам'ять страченого Іоанна ми звершуємо й досі. Ми з вами на яскравому прикладі побачили, що «в пам'ять вічну буде праведник». Вже близько 2000 р. ми почитаємо пам'ять великого пророка, а ім'я Ірод стало мати тільки негативну асоціацію.

 Цар Ірод не був першим царем, гріх якого викривав пророк. Цар Давид також згрішив незаконним зв'язком із Вірсавією і пророк Нафан викривав його гріх, але на відміну від Ірода, Давид сокрушався і каявся про вчинене беззаконня і слухав голос пророка, як голос Самого Бога. Пророк Іоанн був вбитий за проповідь християнського життя, тому що саме християнське життя подібно світильнику, який знаходиться в темній кімнаті, освітлює все, що там є і показує, що брудне, а що чисте.

 Чому ми, брати і сестри, навчаємось сьогодні? У чому ми можемо наслідувати святого Іоанна Предтечу? Насамперед, його святому життю та його принциповості у питаннях віри та благочестя, до чого всі ми разом з вами повинні прагнути. Це підкреслює і та подія, учасниками і свідками якої сьогодні ми були. Перед Божественною літургією вихованці цієї духовної школи сподобилися прийняти постриг в першу ступінь священства – чтеця. Невипадково це відбулося саме в цей день, тому що ми за прикладом Іоанна Предтечі були призвані на особливе служіння Богу і Церкві. І ті білі стихарі, в які нас одягнули, символізують собою ту чистоту душі, до якої ми повинні прагнути.

 Але, нажаль, через свою слабку волю часто ми, християни, мовчки погоджуємось із чимось, що повністю суперечить нашій православній вірі. Як часто здаємось без опору. А потім все дивуємось, як же так? Щоб не допустити цього, треба пам'ятати, що віра і благочестивий спосіб життя повинні захищатися, повинні відстоюватися нами завжди і скрізь. І в цьому для нас зразок – святий Пророк, Предтеча мученик Іоанн, який, безперечно, біля престолу Божого підносить свої молитви за нас грішних. Амінь!

Гурський Андрій