Новости семинарской жизни

20.12.2020. Богослужіння в день пам`яті свт. Миколая Мирлікійського

18.12.2020. Ректор семінарії очолив Божественну Літургію в день пам'ятi святої великомучениці Варвари

05.12.2020. На свято Введення Пресвятої Богородиці в семінарському храмі звершено святкове богослужіння

30.10.2020. Паломницька поїздка

28.10.2020. Викладач Семінарії прийняв участь у ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції

24.10.2020. В семінарії вшанували пам'ять Собору Волинським святим

14.10.2020. Екскурсiя семiнаристiв до iсторичного мiста Кременець

10.10.2020. В Почаївській духовній семінарії відбулась презентація фільму «Де ти, Адаме?»

09.10.2020. День пам'яті святого апостола Іоанна Богослова

04.10.2020. Служіння ректора: неділя 17-а по П'ятидесятниці

01.10.2020. Ректор семінарії освятив нове приміщення для студентів ПДС

27.09.2020. Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього

21.09.2020. Ректор семінарії очолив богослужіння на свято Різдва Пресвятої Богородиці

11.09.2020. Mитрополит Сергій очолив Божественну літургію в семінарському храмі на честь препп. Іова та Амфілохія Почаївських

11.09.2020. В семінарії вшанували день пам'яті преп. Іова Почаївського

10.09.2020. В семінарії вшанували день пам'яті преп. Іова Почаївського

Проповідь в день пам'ятi святої великомучениці Варвари

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі брати та сестри, сьогодні на Божественній літургії, в Євангельському читанні ми чули розповідь про зцілення кровоточивої жінки, що страждала цією хворобою на протязі дванадцяти років. Можна сказати що для оточуючих, на перший погляд, це зцілення випадкове. Що жінка просто доторкнулася краю ризи і одужала, Христос міг далі піти навіть не звертаючи на це уваги. Але на протязі всього життя Христа, кожне слово, чудо чи зцілення, було тільки для вчення нас, грішних людей.

 Щоб показати привселюдно твердість віри цієї жінки Христос поступає, як завжди, з великою мудрістю. Він починає питати у людей, які і так тіснили його в великому натовпі, хто доторкнувся Мене? Цим самим і привертаючи як можна більше уваги оточуючих. Давайте звернемо увагу на віру цієї жінки, адже за Ісуса Христа вона знала зовсім мало, тільки як про галілейського проповідника що творить чудеса. Але все одно в неї проснулась надія і віра в зцілення, віра в те що навіть через дотик до ризи Христа можна зцілитись. Це чудо можна умовно поділити на дві частини: 1) тверда віра; 2) уже сама дія з вірою.

 Віра це найголовніше кожного християнина. Апостол Павел говорить: «Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість в невидомиму» (Евр.11:1)Це добровільний союз між Богом і людиною. Це християнська чеснота, внутрішня переконаність людини в існуванні Бога, сполучена з вищим ступенем довіри до Нього як Благому і Мудрому Вседержителю , з бажанням і готовністю слідувати Його благій волі. Якщо людина живе з вірою, то без сумніву і просить допомоги Божої, тоді із нею потихеньку починають відбуватися чудесні події: спочатку маленькі, потім більші, і християнин стає більш віруючим. Переживаючи на собі такі божественні таємниці, людина стає богословом, тому що не чіпає їх розумом, а переживає в дійсності. Така людина знає що для Бога можливо все, що божественні сили не обмежується нічим. Тільки істинно віруюча людина воїстинно живе і є дійсно людиною Божою.

 Віра наша закріплюється і підтверджується дією. Тому кровоточива жінка і получила зцілення уже після дії.Як ми з вами можем доторкнутись Христа? Ми повинні бачити Бога у всьому, в людях, в тваринах, рослинах, в красоті природи, погоді, наскільки все мудро створено!Бачити через Боже Слово, Євангеліє, любов'ю до ближніх, самопожертві. Саме шукаючи таких думок і знань, прийшла до Бога свята великомучениця Варвара, пам'ять якої ми сьогодні святкуємо. В молодому віці, коли вона подорослішала і стала дуже красива собою, тоді її рідний батько Діоскор закрив в високому замку, як тоді було прийнято в багатьох багатих сім'ях. Часто дивлячись з високої вежі на небо, красу зірок, сонця, вона хотіла взнати звідки появився цей красивий світ влаштований по певним законам. Саме це шляхи до дотику тої самої ризи Христа. Людина без таких почуттів чи думокнавіть находячись в храмі лишиться далеко від Бога. Дай читати духовну книгу, вона знову лишиться далеко від Нього. Дати їй якесь духовне діло і воно не буде возводити людину до Бога. Якщо ми будем працювати над собою, то досягнем того, що будем отримувати користь не тільки від святих, але і від грішників. Святий укріплює нас своїм прикладом. Грішник стримує нас прикладом свого падіння, і ми втікаєм від гріха, але не для того щоб не впасти в очах других людей, а для того, щоб не засмутити Бога.

 Тому брати та сестри, давайте старатись хоч трішки досягнути такої твердої віри, яка була в цих жінок. Тільки віра робить нас повноцінними православними християнами. А Святе Письмо і життя святих, служить для нас прикладом, ідеалом, для нашого спасіння і досягнення святості. Амінь

Легкий Микола

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин