Проповідь на тему Собор Волинських святих

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття і сестри, коли Гоосподь наш Іісус Христос проплвідував на землі Євангеліє то Його оточували і тиснили тисячі людей. Найближче до Нього стояди апостоли – найближчі учні Христа. Було башато тих, хто бажав почути спасительні слова, були і такі, що хотіли отримати зцілення від своїх хвороб. І всі ці люди стртмились до ніг Милосердного Вчителя.

 І Він ставши на рівному місці, відкривши свої уста, сказав на всі часи незмінні Божественні заповіді. Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Небесне. Блаженні ті, що голодні нині бо насититесь. Блаженні ті, що плачуть нині бо утішитесь. Блаженні ви, коли відлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім'я ваше заради Сина Людського. Радійте в той день і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах(Лк. 6:20-23). А чи задумуємось ми, про кого Господь говорить, хто ці блаженні, а відповідб проста, це ті хто розпочавши свій духовний шлях до спаміння з першої сходинки смирення увінчуються словами: "Радійте бо велику будете мати нагороду"(Мат. 5:12). Це - ми, всі хто старається жити з Богом, хто терпить скорботи, голод і холод, вигнання і осміяння світе цього, таких Господь наш Іісус Христос називає блаженними.

 Сучасні богослови порівнюють ці заповеді з дороговказами. Через них пролягає життєвий шлях людини, де вона досягає Раю. Ці новозавітні заповеді, Христос вклав у серця всіх нас вірних, зробивши немов висновок зі своїх пртч та бесід. Блаженство або повнота благ - обіцяна убогим, тим, що допоможутьголодним і спраглим, тим хто бажає правди, тим хто чисті серцем, миротворцям, котрі примиряють ворогуючих, гнані за правду і тим, хто стрсждає за Христа. Усім їм обіцяна майбутня нагорода – Царство Боже. Радісна блага звістка, Святе Євангеліє відкривається Нагорною проповіддю, яка закликає в Царство Небесне. Царство істини і добра на противагу мирському зовнішньому царству. Людина своїм життям здобуває цей скарб, який не може в нас ніхто відібрати. Тому Господь навчає людину жити на цій землі з думкою про вічне життя. Святьсть, яка народжується від близькості до Бога є вище блаженство, найвище щастя, якого тільки може жадати людина.

 Чи відкликнулося людство на ці святі слова свого Спасителя? Так, дійсно відкликнулося –в тиші апостолів, святителів, мучеників, преподобних і всіх інших християн. Смиренні їхні серця прийняли Його заповеді і принесли багато плодів. Про ці плоди ми з вами чули в сьогоднішньому посланні апостола Павла, який дає нам відповідь, що являється виконанням заповідей Христових, ми чуємо: "Плід Духа є любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра, кротість, стриманість на них немає закону. Але, ті котрі Христові плоть свою розіп'яли з пристрастями і похотями(Гал. 5:22-23).

 Смирення піднесло людину та ізлило на неї дари благодаті, прославило її в Царстві Небеснім. В числі таких являються прославляємі сьогодні святі Нашої Волинської землі, які почавши за Христа і Його спасительне вчення, пішли неукління і вірно за Ним і виконуючи Євангельські заповеді, подражаючи своєму Владиці –Христу.

 У 1811роціПочаївська Лавра була повернена назад у православ'я. На згадку про цю урочисту подію було встановлено свято Соблру Волинських святих. І наша Свята Церква прославляє в цей день таких угодників божих: святі Кирилло і Мефодій, просвітителі наших земель, рівноапостольні князь Володимир і княгиня Ольга, преподобні Варлаам і Антоній Печерські, Стефан і Амфілохій, єпископи древньої Володимир-Волинської кафедри, Нестор Літописець, Іов, Амфілохій та Мефодій Почаївські і багато інших новомучеників та сповідників, що постраждали в часи гонінь за віру.

 Вони явились виконавцями заповідей Божих, прийняли плоди духовні. Будучи вбогими духом – явились багатими смиренням. Будучи голодними і спраглими – явились насиченими благодаттю Божою. Плакавши про свої гріхи – вони явились очищеними. Притерпівши скорботи заради Христа – явились світильниками для світу. Ми з вами чуємо слова Христа Спасителя, чуємо послання апостольські, знаємо заповіді. Але задаймо кожен собі питання: чи приносимо ми плоди і які?

 Уподібнюючи себе зіллю від якого немає користі, в життєвій домашній метушні забуваємо за головну справу – нашого Спасіння. І сьогодні наші земляки нам про це нагадують, щоб ми отрезвившись, стали на спасительний шлях. Щоб наш плід був виконанням святого Євангелія, плід любові і всепрощення один до одного. Щоб ми прославляли Господа нашого Іісуса Христа, який явив нам наших заступників і земляків. Щоб по їх молитвах ми змінились і преобразились, як по слову апостола Павла: Вже не ми живемо, а живе в нас Христос(Гал. 2:20). Щоб ми всі почули разом з нашими сьогодні прославленими святими благий голос Спасителя: «Прийдіть благословенні Отця Мого, унаслідуйте приготоване вам Царство від створення світу»(Мат. 22:34). Амінь.

Гуменчук Георгій