Новости семинарской жизни

24.11.2019. Недільне богослужіння в семінарії

12.11.2019. Викладач Почаївської духовної семінарії взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції

10.11.2019. В Почаївській семінарії відбувся духовно-просвітницький вечір

10.11.2019. В Почївській семінарії вшанували день пам'яті преп.. Іова Почаївського

07.11.2019. Почаївська семінарія взяла участь у святкуваннях дня пам'яті ікони Божої Матері «Всех скорбящих радость»

29.10.2019. Вихованці 4-го класу семінарії та студентки 3-го класу регентського училища відвідали святинi Закарпаття

24.10.2019. У Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

20.10.2019. B семінарії відбувся постриг вихованців IV-го класу у чтеці

18.10.2019. Другий клас ПДС відвідав Почаївський історико-художній музей

15.10.2019. Богослужіння в семінарії на Покров Пресвятої Борогодиці

09.10.2019. Богослужіння в день пам'яті св. ап. Іоанна Богослова

27.09.2019. Cвято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього в семінарії

23.09.2019. При Почаївській семінарії відкрилася недільна школа для дітей

19.09.2019. Ректор семінарії взяв участь у святкуваннях на честь преп..Афанасія Брестського

12.09.2019. Початок навчального року в Почаївській семінарії

10.09.2019. В Почївській семінарії вшанували пам'ять преп. Іова Почаївського

Проповідь на тему: Благодарність Богу

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття і сестри, які великі благодіяння і любов кожен день Господь посилає нам. Кожен день ми бачимо схід сонця, відчуваємо смак їжі і дихаємо чистим повітрям – за це все ми повинні дякувати Богу.

 Але невже Богу потрібна наша вдячність? Навіщо ж тоді благодарити Його? Святий Іоанн Златоуст відповідає на це питання такими словами : "Господь требует от нас благодарности не потому , чтобы нуждался в нашем прославлении, но потому, чтобы вся польза обратилась на нас же , и мы сделались достойными больших милостей Его". Тобто, благодарність потрібна нам самим, тому, що в благодарне серце вміщаються великі дари Божі . Невдячна ж людина не може вмістити в собі ці дари , і до того ж вони не ідуть їй на користь .

 Це легше зрозуміти на прикладі відносин батьків і дітей.Благодарні діти цінять труди і старання своїх батьків, благодарять їх за все , за речі, які вони їм приносять, за любов і турботу, і відчувають себе щасливими. А невдячні діти, користуючись добротою своїх батьків, не цінують їх труди і старання, і бувають вічно незадоволеними.

 З цього нам стає зрозуміло, що вдячність потрібна не Богу – а нам самим. І ось приклад благодарности Богу, ми чуємо сьогодні в Євангелії. По дорозі в Ієрусалим, Господь зустрів біля входу в одне місто – десять людей, які були хворі проказою. Страшно було дивитися на таких людей. Тіло їх гнило з середини, і було покрите з голови до ніг струпами і язвами. А найважливіше те, що вони жили в пустинях і вертепа, подалі від здорових людей, і не було ніяких ліків для зцілення від цієї хвороби.

 І тут вони бачать, як недалеко від них проходить Христос, і в цей момент у них зароджується віра у те, що Господь може зцілити їх від прокази. І вони починають голосно взивати до Христа з проханням, щоб Він їх помилував і зцілив. Іісус звернув увагу на їх біль і страждання, і у відповідь сказав їм, щоб вони пішли до священників, у яких у той час був обов'язок повертати людей у суспільство, якщо вони ставали здоровими.

 Десять прокажених повірили словам Христа і поспішили показатися священникам. По дорозі вони очистились від прокази і стали здоровими. І ось один з цих зцілених, бачивши це все – повертається до Христа, щоб подякувати Йому.Тільки одна людина з десяти, прийшла подякувати Богу за Його милості, тому, що це зцілення для неї означало щось більше ніж для інших. Для дев'яти, Христос був дорогою до здоров'я, а для десятого Христос стає дорогою до Бога.

 Ця євангельська подія служить нам прикладом для наслідування. Але хороший приклад благодарності Богу, ми зустрічаємо у житті праведної Анни, яку сьогодні згадує наша православна Церква. Праведна Анна не переставала дякувати Богу за те, що Господь сподобив її уже на старості літ стати матір'ю. Слова вдячності постійно були у неї на серці, навіть тоді, коли було важко і скорбно, вона все одно не переставала благодарити Бога. І за це Господь сподобив її такої великої милості – стати матір'ю Пресвятої Богородиці.

 А чи не подобає і нам так само благодарити Бога? Але, як дуже часто буває, ми робимо все навпаки. Ми забуваємо дякувати Богові за Його милості, які він кожен день посилає нам. Забуваємо дякувати за матеріальне : дім, сім'ю, роботу. А також забуваємо дякувати за духовні дари, які Він нам постійно посилає у своїх таїнствах : хрещення, сповіді, причастя і інші. Чому ж це буває? А все тому, що ми прижилися зі своїми гріхами – зі своєю гордістю. І перебуваючи у такому стані, ми перестаємо дякувати Богу за Його благодіяння.

 Але ми знаємо, що Господь не хоче смерті грішника, а хоче щоб усі спаслись, тому посилає нам такі обставини в житті при яких, ми смиряємось, і у цьому смиренні починаємо прославляти Бога за всі його благодіяння, і цим ми спасаємось.

 Так постараємось, дорогі браття і сестри, особливо у ці дні різдвяного посту, бути благодарними Богу за все; за сім'ю, за дім, за роботу, за Його духовні дари, за все. І тоді Господь ніколи не залишить нас, і сподобить Своєї милості. Тож будемо завжди благодарити Господа, щоб сподобитись вічних Його благ і унаслідувати Царство Небесне. Амінь.

Груднак Михайло

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин