Новости семинарской жизни

24.11.2019. Недільне богослужіння в семінарії

12.11.2019. Викладач Почаївської духовної семінарії взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції

10.11.2019. В Почаївській семінарії відбувся духовно-просвітницький вечір

10.11.2019. В Почївській семінарії вшанували день пам'яті преп.. Іова Почаївського

07.11.2019. Почаївська семінарія взяла участь у святкуваннях дня пам'яті ікони Божої Матері «Всех скорбящих радость»

29.10.2019. Вихованці 4-го класу семінарії та студентки 3-го класу регентського училища відвідали святинi Закарпаття

24.10.2019. У Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

20.10.2019. B семінарії відбувся постриг вихованців IV-го класу у чтеці

18.10.2019. Другий клас ПДС відвідав Почаївський історико-художній музей

15.10.2019. Богослужіння в семінарії на Покров Пресвятої Борогодиці

09.10.2019. Богослужіння в день пам'яті св. ап. Іоанна Богослова

27.09.2019. Cвято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього в семінарії

23.09.2019. При Почаївській семінарії відкрилася недільна школа для дітей

19.09.2019. Ректор семінарії взяв участь у святкуваннях на честь преп..Афанасія Брестського

12.09.2019. Початок навчального року в Почаївській семінарії

10.09.2019. В Почївській семінарії вшанували пам'ять преп. Іова Почаївського

Проповідь на тему: Немилосердя як духовне падіння людини

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Що більш за все потрібно для грішної людини? Це милосердя Боже, не дарування нам часу для покаяння, саме побудження нас до цього покаяння, прощення гріхів і в кінці кінців помилування на страшному суді. І якщо ми з вами чекаємо такого великого милосердя Божого до нас то чи не маємо ми з вами відноситись із милосердям до наших ближніх.

 Взагалі милосердя це чеснота яку може творити кожен. Адже у кожного з нас бувають різні потреби через це справи милосердя можуть бут різними- матеріальними або духовними. Справи милосердя матеріальні-загальні для всіх. Це наприклад: нагодувати голодного, напоїти спраглого, відвідати хворого, прийняти мандрівника в свій дім. Один із прикладів такого милосердя ми з вами можемо побачити в житії преподобного Іларіона Великого пам*ять якого звершує сьогодні наша Свята Православна Церква. Одного разу преподобний Іларіон разом з деякими іноками обходив монастир, відвідуючи братію. Один милосердний інок мав виноградник, він з любов*ю прийняв прп. Іларіона та просив у супроводжуючих його іноків щоб вони йшли у виноградник і рвали винограду скільки вони побажають. Був там також і інший виноградник власником якого був інший інок. І цей інок будучи злим та не немилосердним поставив сторожів біля свого винограднику так щоб ніхто не взяв і гілочки винограду. В результаті перший інок який сотворив справу милосердя зібрав урожаю в три рази більше звичайного, а інший скупи інок зібра урожаю дуже мало. Також справи милосердя можуть бути і духовними: стримати ближнього від гріха, дати добру пораду, втішити добрим словом, молитись за ближніх, ще Апостол Іаков говорив: «Моліться один за одного і зцілитесь.»

 Але що відбувається з людиною яка не творить справ милосердя? Ми з вами можемо побачити це в сьогоднішньому Євангельскому читанні, а саме в притчі про багача та Лазаря. Яке зло зробив багач що Господь навіть не називає його імені. Подумаємо: Господь не звинувачує його ні в крадіжці, брехні чи вбивстві,не в невір*ї в Бога, і навіть не в нечесному отриманні багатства, адже Господь не говорить що багач став багатий, Він говорить що багач був багатий. І взагалі Христу не потрібно було звинувачувати його в чомусь адже у нього перед воротами лежало живе звинувачення його гріховності написане не чорнилами на бумазі, а написане ранами та гноєм на шкірі бідного Лазаря. Із притчі Господа ми бачимо лише одну вину цієї людини, а саме: крайнє немилосердя до Лазаря тільки через хворобу і бідність останнього. Якби Лазарь став у воріт багача здоровий і одягнений в красивий одяг, то без сумнівів він запросив би Лазаря до себе в дім і приділив би йому повагу та честь, побачив би у ньому людину образ Божий. Але так, як Лазарь був бідний то багач зневажав його зневажав творіння Боже начебто йогоі не існувало. Він все багатство ке мав присвоїв собі і не вважав його даром Божим яким мав би поділитися з тими кому воно необхідне. І цей талант данний йому Богом він закопав у землю свого тіла. Душа багача була в таких же ранах як тіло бідного Лазаря, немов тіло бідного було відображенням душі багатого. І далі Господь відкриває нам участь багатого після смерті. Воістину нема слів щоб описати весь жах мук грішника в аду. Коли хтось із нас трішки голодний він хоче з*їсти риби або м*яса, коли ми дуже голодні то просимо про будь-яку їжу, а людина яка вмирає з голоду радіє отримавши і шматочок черствого хлібу для врятування свого життя. Тепер уявимо в якому страшному адському полум*ї перебував багач який не просив про відро води, навіть про кружку води, а просив лише про один мокрий палець говорячи такі слова «Отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого в воду і прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум*ї цьому.» Подивимлсь як ця людина яка в свому земному житті не знала про милосердя, благає про милість із адського полум*я. І подивимось на себе, ми не тільки не поступаємо по милосердному але навіть творимо немилосердя по відношенню до тих хто бідніший за нас або нещсніший ніж ми самі. В скорому часі можемо і ми з вами благати про милість звідти куди у вічності промені милості не проникають. Як ми можемо просити «Услиши мя Господи», коли самі не чуємо бідних, а точніше в бідних ми не чуємо самого Христа. Авва Ісаія говорить: «Горе нам, що зустрівшись і розмовляючи з багатими та сильними, сподобатись, угодит їм намагаємся, а коли бідні підходять до нас з виглядом благаючих, то ми відвертаємось від них.»Із цього всього ми можемо побачит що людина яка не має милосердя до ближніх це духовно падша людина.

 Але нам не слід падати у відчай. Адже Господь наш милосердний до нас і Він закликає нас «Будьте милосердні як і Отець ваш Небесний є Милосердний». Господь дає нам час для покаяння і виправлення тож не будемо втрачати цей час, а будемо виправляться вже сьогодні і почнемо хоча б з самого маленького… з доброго слова, з молитви за ближні. Допоможемо бідному та немічному в чомусь маленькому, а якщо можемо то в чомусь і більшому. Запам*ятаємо собі слова Свтятителя Іоанна Златоустого, який говорить: «Вода має властивість відмивати тіло від бруду, а милостиня знищує нечистоту душевну».

 Тож не пройдемо повз свого спасіння, не пройдемо повз Самого Христа, Який в образі кожного бідного закликає нас в Своє Небесне Царство. Амінь.

Салiй Дмитро

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин