Новости семинарской жизни

11.12.2017. Служение ректора: память иконы Божией Матери «Знамение»

05.12.2017. Богослужение в семинарии на праздник Введение во храм Пресвятой Богородицы

03.12.2017. Неділя 26-а по П'ятидесятниці

22.11.2017. В день свята Собору всіх Небесних сил Єпископ Серафим очолив богослужіння в селі Лосятин

20.11.2017. Неділя 24-та по П'ятидесятниці

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

Проповідь на тему: Молитовне заступництво Пресвятої Богородиці

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Просите, и дастся вам, ищите и обрящете.
Толцыте, и отверзется вам» (Лк: 11.9)

 Цими словами Господь дарує своїм послідовникам тверду надію на те, що вони ніколи не будуть полишені у цьому земному житті, тому що Господь завжди буде біля них, готовий допомогти і врятувати кожного. І на нашому скорботному земному шляху дарується нам Богом великий дар, дар неоціненний, це молитовне заступництво за нас Пресвятої Богородиці.

 З самого початку свого життя людина дбайливо оберігається у материнському лоні, будучи дитиною зігрівається і кормиться у материнських грудей, до зрілого віку знаходиться під опікою матері, а будучи уже дорослою, у тяжкі хвилини свого життя згадує про матір.

 Пресвята Богородиця стала матір'ю самого Господа Іісуса Христа. Вона страждала разом з своїм сином коли Його розпинали на хресті і залишили усі, окрім матері і улюбленого учня Іоанна Богослова. Господь з хреста звернувся до Неї зі словами : « Мати, се сын Твой!» - це означало, що відтепер Господь усиновлює Своїй Матері у обличчі улюбленого учня увесь рід людський. « Се, мати твоя!» - говорить Господь Своєму учневі, і через нього усім нам.

 І як часто з тих пір являла Матір Божа своє заступництво над усіма людьми, і зокрема, над нашим народом. Коли руські княз'я Аскольд і Дір пішли в похід на Константинопіль, тоді жителі міста, во главі з Патріархом Фотієм, вийшли з іконою Богородиці за місто до моря і тоді раптово здійнялась буря і потопила наступавші кораблі. Княз'я Аскольд і Дір, зумівши врятуватись, дібрались до берега і коли взнали про причину своєї поразки то самі хрестились і повернулись на Русь уже християнами.

 У 14-му столітті, при нашесті на Русь жорстокого завойовника Тамерлана, люди звернулись зі слізною молитвою до Володимирської ікони Божої Матері. І, без видимих зовнішніх причин на те, Тамерлан відступив. В 17-му столітті, в епоху названу «Смутним часом», коли Русь була під загрозою повного поневолення поляками – католиками, св. Патріарх Єрмоген призвав народ до повстання. І тоді своє заступництво проявила Богородиця через свою Казанську ікону, яка стала покровителькою православного війська. Поляки були вигнані. Ці події відбулись давно, та чи в наш час далі від нас відстоїть милість Матері Божої?

 У книзі Св. Писання «Апокаліпсис» св. ап. і єв. Іоанну Богослову було видіння великого гніву Божого на людей за їх безчисленні гріхи, по словам книги : «быша блистания и гласи и громы и трус, и град велик», і було тоді явління чудесного знамення на небі : «жена, облеченна в солнце» , під котрою св. отці Церкви розуміють Пресвяту Богородицю. Господь відкрив Своєму улюбленному учневі ті жахливі потрясіння, що відбудуться перед Його другим пришестям,та водночас було вказано на велику радість та втіху, котру Господь дарує своїм людям у тяжкі хвилини скорбот і страждань – про перебування зі страждущими самої Цариці Небесної. Багато подібних потрясінь і скорбот відбувається і в наш час.

 «Всех скорбящих радость». Так іменується образ матері Божої, котрий знаходиться сьогодні перед усіма нами в центрі храму. Сьогодні день її пам'яті. Колись, саме у цей день, через цю ікону отримала зцілення від своєї хвороби рідна сестра Патріарха Іоакима Євфімія. Це відбулось у 1688 році. Євфімія була тяжко хворою і прикованою до ліжка. Часто вона молилась до Матері Божої і під час однієї з молитв почула голос Пресвятої Богородиці, яка звернулась до Євфімії зі словами : « Євфіміє, чому ти в муках твоїх не звернешся до Цілительки усіх людей?». Євфімія спитала : « де ж мені знайти таку цілительку?». У відповідь почула : « Є у храмі Преображення Сина Мого образ Мій, іменуємий «Всех скорбящих радость», поклич до себе священника з цим образом і коло він відслужить молебень з водосвяттям ти зцілишся.» Так і відбулось, Євфімія отримала зцілення.

 Так може допомогти кожному Матір Божа, хто звернеться до неї у молитві. По словам Господнім : «Просите и дастся вам». Та нажаль ми самі часто забуваєм про Матір Божу. Як легковажні діти, котрі не звертають уваги на те, що усім забезпечені своєю матір'ю, ми не цінуєм по достоїнству Матір Божу. На службі ми прославляєм Богородицю, і добре робим, але вийшовши з храму чи ж не одразу для нас головними переживаннями робляться переживання за наші буденні, щоденні земні справи?

 Прийшовши додому, ми одразу ж прагнем зануритись у світ різноманітних подій через новини, телебачення та інтернет і де тут у нашому серці залишиться місце для Матері Божої? Відпочиваючи, розважаючись, утішаясь шумним зібранням та застіллям і взагалі у цей час забуваєм, що Матір Божа поруч. Матір Божа знає як ніхто про материнські муки. Скільки пережила вона, знаходячись біля розіп'ятого Свого Сина, і скільки страждань Їй приносим і ми своїми легковажними і безумними вчинками. Через свої ікони Матір Божа являє багато чудес та зцілень і через свої ікони Матір Божа являє свої сльози за нас.

 Як же нам зробити так, щоб возрадувалась Матір Божа о нас? Подумаєм, якою втіхою буде для Неї коли ми будем прославляти Її подражанням Її Богоугодному житію та чеснотам. А для цього необхідно досконально познайомитись з Її земним життям і Її чеснотами, щоб дивлячись на Її життя посильно подражати Їй і брати для себе уроки християнського благочест'я. Погляньмо, що відомо з Свящ. Писання про життя Матері Божої.

 Саме народження Її від престарілих батьків, прав. Іоакима і Анни, було плодом гарячих слізних молитв, коли вони просили у Господа дарувати їм дитину і обіцяли посвятити її Богу. Така сила молитви навчає і нас частіше прибігати до молитви, завжди, у всіх обставинах нашого життя. Такої чистоти души своєї, що прославляється вище ангельської, Пресвята Богородиця досягнула шляхом виховання і перебування у храмі Божому, де вона жила з самого дитинства. У храмі Вона вчилась безмолвію, усамітненню та Богомислію, а звідси і зосередженій глибокій молитві. З цього можно навчитись де місце духовного зростання людини, де людина може збагатитись благодатними дарами.

 Матір Божа часто перебувала у пості, і щоб укріпляти Її сили сам ангел носив Їй їжу. Послідуючи Її прикладу усердно зберігаєм пости і ми. Блаженний Ієронім розповідає, як Матір Божа проводила свій час у храмі. З раннього – ранку до 9-ї години вона займалась молитвою, з 9-ї до 3-ї займалась рукоділлям та читанням Слова Божого. З 4-ї години дня знову ставала до молитви і перебувала у ній доти доки ангел не приносив їй їжу.

 Зупинімось на цьому. І послідуючи прикладу Пресвятої Богородиці займімось усердно молитвою, постом і читанням Слова Божого, і не залишимось без нагороди своєї. Найбільшою ж нагородою для нас нехай стане радість Цариці Небесної за нас. І якщо ми так возлюбим Матір Божу в своєму житті, що і жити будем посильно подражаючи Її житію, то можем твердо надіятись на те, що Її молитвами досягнем Царства Небесного. Амінь.

Ковалюк Iгор

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин