Проповідь в Неділю: митаря та фарисея

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття та сестри! З сьогоднішнього дня Свята Церква розпочинає підготовлювати нас до Великого посту.Вона об'яснює нам що нагадування про митаря та фарисея, блудного сина і про страшний суд повинно cтати для нас заохоченням для дотримання поста, а також підготовкою до великого покаянного подвигу залишивши всі свої пагубні звички.

 Так як перший засіб для здобуття інших чеснот є смирення то святі Отці поставили притчу про митаря та фарисея першою навчаючи нас, як вберегтися від гордості та здобути смирення яке було в митаря. Гордій людині важко каятись, важко усвідомити глибину свого гріховного стану тому, що смиренність є справжня свідомість людиною своїх недоліків,якщо в людини немає такої свідомості то як може вона почати покаяння до якого вчора на вечірні почала закликати нас Церква прекрасним гімном:«Покаяння відкрий мені двері Жизнодавче». Церква показує нам ключ до цих дверей покаяння, показує що тільки тоді коли в нас буде смирення наші поклони, молитви та інші християнські подвиги впродовж посту будуть мати ціну перед милосердним Богом.Тільки смиренних Господь милує та спасає, адже першою умовою виправлення свого життя є подолання в собі гордості та набуття смиреннятому що Бог гордим противиться а смиренним дає благодать, що видно з сьогоднішньої притчі, яку Спаситель закінчив такими словами: « з храму вийшов виправданий грішник митарь, а не праведник фарисей».

 Який стояв попереду і молився з почуттямсамовдоволення і гордині, забувши, що там де гординя, там поруч і осуд. Поглядаючи на митаряякий стоя ззадуфарисей говорив: «ДякуюТобі, Господи, що я не такийнегідник, як цялюдина». Почуттявласноїправедностіпереповнювалойого, і він стояв перед Богом гордий, задоволений собою. Здавалося, йомубулочимпишатися: постивіндотримував, на Храм жертвував, особливихгріхів не скоював, - ну чистий праведник! Він стояв перед Богом, але в той же час буввідНього так далекий, - тому щовінбувзадоволений собою і його душа не наближалася до Господаякий сказав: «Наближаються до Мене люди,які устами своїмишанують Мене, а серцеїхнє далеко від Мене; даремно вони шанують мене».

 Порівнюючи себе дорогі браття та сестри з явнимигрішниками:розпусними та невіруючими людьми то у порівнянні з ними багатохто з нас бачить себе непоганоюлюдиною. Гординя,впевненість у своїй праведності, все це фарисейство від якого застерігає нас свята Церква і для того щоб засоромити гординю фарисея який надавав значення своєму посту Вона на цьому тижні скасовує піст в середу та п'ятницю показуючи, що не піст та будь яка інша справа рятує людину, а Бог який шукає смиренне серце.

 Таке,яке було в митаря, який стояв десь біля воріт, опустивши голову, та не піднімаючи очей, тому що пишатися йому було нічим. Йогоєдинимбажаннябуло - отриматипрощеннягріхів.Вінмолився з смиренням , тому щовіншукав у Бога не справедливості, а тількимилосердя. Вінрозумів, що по справедливості не можевиправдатися перед Богом. Які у ньогобулигріхи, ми не знаємо, але митарвідчував себе негідним і тільки з смиренням говорив: «Боже, милостивий будь до мене, грішного».

 Тому дорогібраття та Сестринавчимосясмиренню у митаря яке зробилоправедним великого грішника, який не давав милостині, не мавдобрих справ, але одним тількисмиреннямпоклав початок покаянню. Візьмім приклад не з фарисея а з митаря і тоді все те до чого буде готувати нас Церква в інші підготовчі неділі не буде марним а великий піст послужить для нашого спасіння.І як вчать святі Отці що: «господу більш приємний смиренно кающийся грішник ніж гордий чоловік з добрими ділами». Амінь.

Чіжмадей Василь