Новости семинарской жизни

17.12.2018. Ректор семінарії очолив Божественну Літургію в семінарському храмі в день пам'ятi святої великомучениці Варвари

10.12.2018. Відійшов у вічність клірик Тернопільської єпархії, викладач Почаївської духовної семінарії, протоієрей Ігор Дмитрович Бойко

05.12.2018. На свято Введення Пресвятої Богородиці ректор семінарії єпископ Іов звершив Літургію в семінарському храмі

27.11.2018. Вихованці 4-го курсу ПДС відвідали святині міста Києва

14.11.2018. Вихованці Почаївської семінарії відвідали православний храм в місті Бад-Ліппшпрінге

10.11.2018. Почаївська семінарія привітала ректора з днем ангела

08.11.2018. Хресний хід з мощами преп. Іова Почаївського

07.11.2018. Ректор семінарії взяв участь у богослужіннях в Кременці в день пам'яті ікони Божої Матері «Всех скорбящих радость»

23.10.2018. В Почаївській духовній семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

19.10.2018. Будні семінарського життя

15.10.2018. На свято Покрову Пресвятої Богородиці вихованці Почаївської семінарії взяли участь у богослужіннях в Почаївській Лаврі

11.10.2018. Почаївську семінарію відвідав професор Петрос Василіадіс

09.10.2018. День пам'яті святого апостола Іоанна Богослова

07.10.2018. Воскресне богослужіння: неділя 19-а по П'ятидесятниці

01.10.2018. В Почаївській духовній семінарії відбулась зустріч нового ректора

27.09.2018. На свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, єпископ Серафим звершив святкову літургію

23.09.2018. Воскресне богослужіння: неділя 16-а по П'ятидесятниці

16.09.2018. Воскресне богослужіння: неділя 16-а по П'ятидесятниці

10.09.2018. День пам'ять Іова Почаївського

Чіжмадей Василь

Проповідь на тему: «Милостиня свт. Миколая Мирлікійського»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 «Ста Иисус на месте равне и множество много людей…И Он отверзши уста свои учили их глаголя:Блаженни милостивии яко тии помиловани будут» (Лк.6:17-24)

  Знову, дорогі браття та сестри, ми повернулись до слів із сьогоднішнього Євангелія в якому читалося про незмінні божественні заповід, які дав нам наш Милосердний Вчитель. Смиренні серця, які наповнені любов'ю до ближніх, прийняли і втілили їх у своєму житті, одним з таких хто не тільки втілив їх у своєму житті ,але й приніс достойні плоди - є великий угодник Божий Миколай, пам'ять якого звершує сьогодні наша Свята Церква.

  Почувши за Христа і Його спасительні заповіді, він відкинув турботи цього світу і почав «підійматись дорогою, яка веде на небо і цією дорогою, по словах Іоанна Златоуста є милостиня». Адже то, що отримує від нас бідний, який лежить на землі, то отримує сам Спаситель, який сидить на небі і тому Господь говорить «дайте милостиню і все вам очистится».

  З юних років свт. Миколай також очищав своє серце від страстей. Не маючи пристрасті до земних благ, він роздавав все своє майно бідним, виконуючи слова Спасителя: «якщо хоч бути досконалим –продай майно своє, і роздай його», тому на протязі всього життя святитель старався послужити людям своїми богоугодними справами: він сяяв як сонце в день і як місяць вночі та уподібнювався Богу, який є «щедрий і милостивий» для кожного з нас. Через свою душевну доброту і ніжне серце, він завжди поспішав на допомогу тому, кому вона була потрібна та завжди відкликався на чуже горе і біль, як це робив Іісус Христос, який: відгукнувся на горе наїнської вдови і воскресив її сина, на біль кровоточивої жінки, на біду розслабленного чоловіка, який сидів біля купелі та на багато інших бід і скорбот, саме тому в Священному Писанні пише: «Будьте милосердні, як і отець Ваш Небесний милосердний» і як слухняний син свого батька, він старався бути милосердним для всіх, без винятку, за що і користується великою повагою не тільки серед православного народу, а й серед євреїв, мусульман та інших іновірних людей. Віддаючи щось, що належить нам по доброті свого серця - це і є милостиня, яку може проявляти кожен з нас.

  Прп. Єфрем Сирін говорить: «які засоби дав тобі Господь, такі і використай для допомоги іншому, дай по можливості хліба, не маєш хліба дай води, а у Господа за це буде однакова нагорода тому що, Він дивиться не на кількість милостині і не на те що ми даємо, а на наше душевне розташування з яким ми це робим, адже як двері можна відімкнути і золотим, і залізним, і дерев'яним ключем аби він тільки підходив до замка, так і багатий двері, які ведуть до райського життя, може відімкнути собі золотою монетою, яку він дасть, а бідняк залізною. Даючи, ми повинні пам'ятати місце із Священного Писання, де говориться, що потрібно: «стерегтися виставляти свою милостиню перед людьми, інакше не отримаєм нагороди від Отця Небесного», як її отримав свт. Миколай, в якого все життя було наповнене справами любові, а милостиня стала для нього головною ціллю в житті. Чого не можна сказати, дорогі браття та сестри, за багатьох із нас.

  Нажаль, все частіше можна побачити, що наше суспільство стає жорстоким і в людей зникає милосердя. Ми все менше і менше стали проявляти співчуття до ближнього, тому ап. Іоанн Богослов говорить: «світ весь в злі лежить», а лежить він через те, що в нашому серці панує егоїзм і самолюбство, люди стали глухі до прохань інших, а винний в цьому кожен з нас, особливо дорослі адже якщо в сім'ї нема місця милостині, то як тоді дитина зможе допомогти тому, якого ми інколи за свою байдужість доводимо до сліз, ця сльоза, вчить свт. Василій Великий: «падає вогняною каплею перед престолом Божим і відвертає від нас люблячий погляд Бога». Це все, зараз дуже актуально в наш нелегкий час, час в якому кожен старається влаштувати тільки своє життя, якщо і допомагаємо комусь, то інколи тільки для того, щоб нас похвалили, не проявляючи при цьому ніякого душевного розташування, саме за таких людей свт. Іоанн Златоуст і писав: «що цим вони гнівають Бога і нагороди їм за це не буде, оскільки захотіли отримати її в цьому світі». Більшість з нас, йдучи по вулиці, скоріше зробить винною ту людину, яка в нас просить допомоги і на це знайде багато причин: « не хоче працювати, обманює і т. д.».

  Тому, якщо ми самі не почнем виправлятись і не навчимо милосердю своїх дітей, то з часом жорстокість, яка приводить до вічних мук, стане нормальним явищем, а милість, яка відкриває вхід у Царство Небесне - буде рідкістю.

  І для того, щоб така велика чеснота, як милосердя, збереглася в цьому світі і наше покоління знало, що таке милість, нам з вами потрібно хоча б і в малому, але старатись допомогти тим людям, які цього потребують. Саме тому, в день пам'яті свт. Ніколая, який на протязі всього свого життя дарував радість людям, наша Свята Православна Церква закликає нас, також стати на цей шлях любові до ближніх по якому йшов наш Великий Угодник і подарити цю радість всім без винятку. Навколо нас багато людей, які просять про допомогу, постараймось не відмовити їм в цьому та полегшити їхнє життя пам'ятаючи про те, що даючи їм- ми дамо Господу, який потім поверне нам в значно більшій мірі, як повернув це сім'ї, яка спочатку була багатою і допомагала іншим, а коли обідніла всі відвернулись від неї, і тільки Господь, за їхні діла не відвернув від них Свого люблячого погляду. Через що і послав Миколая, серце якого завжди горіло бажанням комусь допомогти і він в темну ніч підкинув цій сім'ї мішок із золотом.

  За ці діла милосердя- Господь відкрив йому двері до раю. Тому, вийшовши сьогодні з цього храму, станем допомагати з радістю всім навколо нас, а за це Милосердний Господь допоможе і нам потрапити в Царство Небесне, серед яких і наш великий в милості, швидкий в допомозі святитель і Чудотворець Миколай. Амінь.

Чіжмадей Василь

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин