Проповідь на тему: «Пасхальне поминання усопших»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ !!!

 Дорогі Отці,браття та сестри,ось уже другу неділю у наших храмах звучить це радісне привітання ,яке сповіщає світу перемогу добра над злом,світла над темрявою,і життя над смертю.Особливо під час Божественої Літургії наша свята Православна Церква установила особливий день поминання всіх від віку спочилих отців і братії наших.

 Так що це за день? Сьогодні день поминання усопших ,він ще називається Радоніца-що означає радість,цесвято по словах святого Іоана Златоуста являється «Установленням Апостольским і роспорядженям Святого Духа» Воно було установлене з таким благочестивим наміром,що після Світлого Торжества в честь Воскрешого із мертвих Христа.Розділити велику радість Пасхи з померлими в надії блаженного Воскресіння.

  Ми чули пасхальні піснеспіви «Смертипразднуемумерщвления ,ада во разрушения ,иногожитиявечного начала» Так як же нам не радіти чуючи таке Благовісття! Христос воста із мертвих ,і ми воскреснемо.Господь поклав початок нашому воскресінню,саме тому Він являється нашим упованням.»Чтодаде нам живот и велиюмилость»Святе Писання вчить,що смерті не існує,що життя не завершується,що є ще інше життя яке не має межі,не підвладне ні часу ні людям,воно безкінечне.

 У Святому Єванглії ми бачимо яскраві приклади воскресіння людей із мертвих. Коли Господь воскресив сина Наїнськоївдови ,дочку Іаіра,четверодневногоЛазаря.Цю істину наша Свята Православна Церква сповідувала і сповідує кожного дня словами Символа Віри «Чаю Воскресения мертвих» Сам Спаситель сказав «Чтоядущий Мою плоть и пиющий Мою кров имеетжизньвечною,и Я Воскрешу его в последний день»

 Таким чином , браття та сестри це короткочасна смерть є тільки перехід до майбутнього вічного життя,і ми віруємо і ісповідуємо що істинно віруючі не помирають ,але живуть вічно в Господі ,що Спаситель пересиляє рабів Божих у вічність. Смерть чекає кожного із нас.Сьогодні або завтра прийде кінець короткочасному життю.Воно проходить митєво,а майбутньому життю не буде кінця.І радіє той хто з чистою совістю і радістю чекає її для того,щобзєднатися з Хрестом.Тому цим життям потрібно дорожити оберігати його,як святиню Божу.

 Кожен із нас повинен радіти що живе з Господом.Ми маємо розуміти ,що даюче земне життя Господь тим самим дає нам приготуватися до майбутнього життя.Але потрібно прикласти зусиль для того , щоб врятувати свою душу і душі спочилих родичів.І в цей короткий час потрібно робити добрі справи ,возносити молитви.Не існує безгрішної людини,якаперед своєю смертю не сповідувала себе грішною,але після смерті вже нічого неможемо зробити, нічого не принесемо Господу в прощення своїх гріхів.Допомогти померлим ми можемо тільки своєю молитвою та милостенею «Напутствуйтеменя молитвою и приношениям, заповідував своїм браттям преподобний Єфрем Сірін,- когда же исполнитсячетередисятдней по смертимоей ,совершите по мне пам'ять ,братиямоя,потомучто мертвим помагають приношениясовершаемие живими»

 Молитва в сьогоднішній день вона особлива та радісна для померлих вона є істина піща яка укріпляє і ободряєїх.Особливо важлива молитва за померлих Церковна,в Церкві за Літургією разом з нами присутній весь собор Ангелів і Святих. За Літургією приноситься безкровна жертва яка приємна Богу,ходатайствує за усопшихзаради Хрестових страждань. І хоча ми теж молимся особисто і Церква за кожним Богогслужінням молиться за усопших ,тим не менш по союзу любові до усопших Матір Церква установила і такі особливі дні як сьогодні,колиздійснюється вселенське поминання всіх від віку спочилих.Душі померлих радіють чуючи такі молитви та радісні піснеспіви,про які навіть мало обізнана людина може сказати що вони по особливому діють на душу даруючи її радість.

  А доказом цього що померлі можуть радіти є слідуюча історія із життя митрополита Філарета Московського.Один священик усердно поминав на проскомідіїусопших,навіть коли йому давали запискуна проскомідію то він виписував імя померлого в свій синодик і поминав все життя,з часом його синодик переповнився іменами ,через що служби стали довшими,на що люди пожалілися митрополиту Філарету просячи дати їм іншого священика, викликавши священика до себе святитель взнав чому служби стали довші,взнавши про такий подвиг був дуже здивований,залишив його і далі на тім самім приході,в цю ніч яка була перед Радоніцею святитель бачить сон,де багато народу старі і молоді чоловіки та жінки дякують йому і радіють що залишив цього священика на приході і не наказав його.

 І ми з вами повинні прикладати багато сил,щобполекшити загробну участь наших отців та братіїв своїми молитвами,і нехай серце наше з відчуттям подяки і любові до покинувших нас родичів проникнецямолитвою,нехай душі моляшихсязільються в одному молитвеномувоплі до Бога про помилування усопших,і про прощення їм гріхів. А тому дорогі браття та сестри відкиньмо всякі сумніви і радіймо і веселімося у воскреслому Хресті славлячи Його переможним гімном Християн.ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ ВОИСТИНО ВОСКРЕСЕ

Морозюк Тарас