Новости семинарской жизни

10.11.2017. В Почаївській семінарії відсвяткували день пам'яті преп. Іова Почаївського

05.11.2017. Богослужіння в день Казанської ікони Богоматері

30.10.2017. Неділя 21-а по П'ятидесятниці

26.10.2017. В Киеве состоялась конференция: «Духовное и светское образование: история взаимоотношений – современность – перспективы»

24.10.2017. В Почаївській семінарії звершили пам'ять Волинським святим

23.10.2017. Служіння ректора: пам'ять св. ап. Іакова Алфеєва та святих отців VII Вселенського собору

15.10.2017. Богослужіння на Покров Пресвятої Богородиці

09.10.2017. Вихованці 4-го класу ПДС відвідали святині Києва

01.10.2017. Воскресне богослужiння в семiнарiї

30.09.2017. Свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в кафедральному соборі Тернопільської єпархії

27.09.2017. Свято Воздвиження Хреста Господнього в семiнарiї

25.09.2017. Єпископ Серафим очолив воскресне богослужіння

22.09.2017. Ректор семінарії очолив богослужіння на свято Різдва Пресвятої Богородиці

17.09.2017. Економа Почаївської семінарії привітали з ювілеєм

11.09.2017. День пам'яті преп. Іова Почаївського

09.09.2017. Хресний хід

08.09.2017. День освячення храму

02.09.2017. У Почаївській семінарії був вiдслужений молебень з нагоди початку нового навчального року

Петрук Богдан

Проповідь на тему: Сенс життя - спасіння у Христі

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Кожна здорово мисляча людина рано чи пізно задає собі запитання: у чому заключається сенс людського життя? Вся людська історія і культура ставила сенсом життя земну радість. І сьогодні, дорогі браття та сестри світ пропонує нам шукати цю радість життя у земних благах: «їж, пий, веселись душа» - говорить він, бери від життя все, ні в чому собі не відмовляй, ти живеш один раз і все одно тебе чекає неминуча смерть. Але Слово Боже вчить нас про зовсім інше призначення людини на землі. Воно говорить нам шукати іншу радість – вічну, яку ми можемо здобути тільки «во Христе Иисусе».Воно говорить нам, що наше земне життя не закінчується смертю, смерть не знищує нашу особистість. Після неї наше життя приймає лише іншу форму існування, тіло наше віддається землі, а душа переходить в інше – загробне життя. Премудрий цар Соломон говорить: «И возвратитсяперсть в землю,якожебе, и дух возвратится к Богу, ижедадеего(Екл.12,7)».

 Одного разу преп. ПаїсіяСвятогорця запитали: «В чому заключається сенс цього життя?» «В цьому – відповів він – щоб підготовити себе для нашої Вітчизни, для неба, для раю. Суть в тому, щоб людина спіймала цей глибокий сенс життя, яке є спасіння душі. Це життя не для того, щоб жити приспівуючи, а для того, щоб здати екзамени і перейти в інше життя».

 Чому ж спасіння являється сенсом життя? Бог створив людину для того, щоб вона невпинно прилучалася Божеству і в процесі духовного совершенства досягнула Богоподібності, тобто уподібнення свого життя Життю Божественому і ставала причасником вічності. Спасіння є позбавлення від всіх зол та вічне набуття у Бога всіх благ, що дарують замість смерті – життя, замість тьми – світло, замість рабства страстям – досконалу свободу всім, що з'єдналися з Христом Спасителем. Отже, сенсом нашого життя - це спасіння, благодатне єдинство з Богом, до якого людина готується тут на землі.

 Кожна Євангельська розповідь підтверджує нам, що цілю життя являється спасіння людини від рабства диявола і також вказує на засоби, які допомагають нам звільнитись від цього рабства і наслідувати Царство Небесне.У сьогоднішньому Євангельському повіствуванні ми чули історію, як до Господа нашого Іісуса Христа підносили дітей для благословення. Але учні почали забороняти їм, на що Господь сказав: «Пустіть дітей до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Небесне. Істино говору вам, хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде у Нього».

 Апостоли почувши це були в нерозумінні і запитали в Господа: «хто ж може спастись?» На що Господь відповів: «неможливе людям, можливе Богу». Апостол Петро сказав: «от ми оставили все і пішли за Тобою.» Господь відповів «Істино говору вам, немає нікого хто оставить дім, або батьків, або братів, або сестер,або дружину, або дітей заради Царства Божого і не отримав би значно більше в цей вік і в вік майбутнього життя вічного».

 Це Євангельське повіствування ще раз доказує нам, що цілю людини на землі є наслідування Царства Божого і також вказує нам на засоби, які допоможуть нам у цьому.На одне із засобів вказав сам Господь: «хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде у Нього». Тобто Царство Небесне буде відкрите тим, які мають дитяче розположення, тим які придбали собі незлобність і безхитрість, смиреномудрість і безкорисність, яку діти мають по природі. В ділі нашого спасіння є ще один засіб – це піст. Він допомагає нам розвинути це дитяче розположення. Під час поста людина само поглиблюється і бореться з собою, долаючи власні примхи, неприборкані бажання і невиправдані звички, які перегороджують нам дорогу до спасіння. Піст найкращий засіб, аби знищити перепону, яка закриває від нас Царство Небесне. Свт. Ігнатій Бранчанінов говорить: «Тільки при допомозі поста ми можемо протистояти захоплюючій силі земних насолод».

 Як нам потрібно стремитися до спасіння ми бачимо у святих. Вони всю свою волю направляли до Бога. Один із таких святих є Святий благовірний князь Олександр Невський, пам'ять якого сьогодні згадує Свята Православна Церква. Святий благовірний князь Олександр стримлячись до Царства Небесного прийняв послух бути князем, отримав від старця-ієрарха благословення на ратне служіння воім'я Боже, на захист Церкви та вітчизни. Заради цього Царства він ходив в орду, спасаючи свій народ, виконуючи цим заповідь Божу: «Большисеялюбвениктожеимать, дакто душу свою положит за други своя»(Ін. 15:13).Він відчувши, що вже наближається кончина, заради цього Царства прийняв монашеський постриг з ім'ям Олексій – мирно почив у Господі. Всі ми, браття і сестри, знаємо, як людині можновладній важко відмовитись від земних благ, але Св. Олександр зумів це. У своєму житті він відав перевагу не земним благам, а життю вічному, во Христі Іісусі, виконавши свій борг перед Богом.

 Якщо людина поставить сенсом свого життя не спасіння своєї душі і з'єднання з Христом, а якісь земні цілі, наприклад стати багатим чи досягнути якогось великого статусу, або бути красивим, вона досягнувши цілі, не задовольняється цим, не відчуває радості життя, а навпаки душевну пустоту. Тоді людина задається питанням, а що дальше? Свт. Ніколай Сербський говорить: «Прийде час, коли багатство тобі не знадобиться. Краса зав'яне, покинуть сили, висохне тіло, а душа зануриться у пітьму. Хто тобі подасть руку цій пітьмі і самотності? Тільки Христос Чоловіколюбець, якщо тив житті своєму Його возлюбив. Він виведе тебе з пітьми до світла, із самотності на Небесний Собор. Думай про це день і ніч і стримись до цього. І хай допоможе тобі Христос Цар Любові.»

 Про те, як ми повинні готуватися до Царства Небесного говорить нам Св. Ап. Іоанн Богослов «Сия бо естьлюбы Божия, да заповеди Его соблюдаем, и заповеди Его тяжки не суть» (1Ин. 5:3). І Христос у Євангелії називає блаженними тих, хто їх виконує, називає їх щасливими, так як добро приносить в нашу душу мир і радість. Бог хоче щоб ми любили своїх ближніх, творили справи милосердя, поважали своїх батьків, жили целомудренно і стримано.

 Тому дорогі браття і сестри хай Господь стане сенсом нашого життя і щоб ми, з допомогою Божою, відгукнулися на Його заклик: «Ищите же прежде Царствия Божия, и правды Его.»(Мф. 6:31) - наслідували життя вічне. Амінь!!!

Петрук Богдан

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин