Голубка Михайло

Проповідь на у четвер на «Маріїне стояння» на тему:«Плоди покаяння»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 А иже Христови суть, плоть распяша со страстьми и похотьми (Гал. 5:24)

 «Блудами первее преисполнена всяческими, Христова невеста днесь покаянием явися»[2, С. 83], такими піснеспівами в сьогоднішній день Церква Христова прославляє одну із великих подвижниць, яка своїми подвигами показала кожній християнській душі, приклад, як же ж очистити себе «от всякой скверны плоти и духа».

 Приклад подвижниці свідчить про чудо перемоги сили Божої в людині, а також про чудо перемоги духа над плоттю. Всю цю велич спасительних плодів з допомогою Божою зуміла досягнути через покаяння Марія Єгипетська, пам'ять якої сьогодні й вшановуємо. Не даремно Христова церква згадує її в дні Великого посту, вона являється взірцем покаяння, і завдяки посту та молитві наблизилась до Бога, принесла достойні плоди покаяння.

 А як нам, дорогі браття та сестри, стяжати спасительні плоди покаяння? Святе Письмо вчить нас, що «ничто скверно не внидет в Царствие Божие». Тому через великий труд, піст та молитву можна досягнути святості, того благодатного стану, котрий мала преподобна.

 Марія Єгипетська була тією блудною дочкою, яку можна порівняти із Євангельським блудним сином. Якщо до покаяння блудного сина привів – голод, то преподобну – сором від того, що не могла увійти до храму із-за гріховного життя [2, С. 83].

 Вчора за вечірнім богослужінням, більшість із нас слухали життя преподобної Марії Єгипетської , а сьогодні давайте розміркуємо над тим, що ми вчора чули. Із життя відомо, що свята 17 років жила розпусно, гріховно – була сосудом всякої нечистоти, адже всі роки своєї юності – служила дияволу. Другу половину земного життя присвячує йорданській пустелі – і з ревністю служить Богу. Божественна благодать вперше торкається її серця на порозі до храму. Вона чує дивний голос Цариці Небесної, прислухається до нього, направляється за р. Йордан, де і починає великий подвиг праці над собою [3, С. 140]. Життя в пустелі було не легким. Великі скорботи і страждання від холоду, спеки, голоду, звірів і навіть від самого диявола довелось перенести подвижниці, але сльози покаяння, піст та молитва, Покров Цариці Небесної й уповання на Боже милосердя укріпляло її на цьому шляху.

 Покаяння – змінило її життя, покаяння – відкрило їй двері Царства Небесного, покаяння – прикрасило її душу чеснотами святості й принесло благодатні плоди: по-перше, бажання слідувати за Христом аж до самої смерті; по-друге, дар молитви, чистоти душевної й тілесної, целомудрія, терпіння та інші. Важливість цих плодів проявлялась в тому що, Марія знала Святе Письмо, хоча ніколи його не вивчала; ходила по воді як по суші, під час молитви піднімалась над землею [3, С. 143].

 Дивлячись на подвиги преподобної, пам'ятаймо про те, що моральні зусилля є необхідними для отримання благодатних плодів. На цьому наголошує нам св. ев. Іоан Богослов: «Царство Небесное силою берется и употребляющие усилия восхищают его».

 Свт. Ігнатій Брянчанінов каже: «Не думайте про покаяння легко. – Покаяння – це душа всіх подвигів»[5, С. 392].

 Ми бачимо, дорогі браття та сестри, що впродовж усього життя свята приносила плоди, спочатку – гріховні, впадаючи в блуд, а потім – благодатні й спасительні.

 Так само і ми, дорогі браття та сестри, коли грішимо – приносимо плоди, але ці плоди не є корисними для нас. І св. правед. Іоан Кронштадський каже: «коли людина грішить, не лише словом чи ділом, але навіть думкою, тоді вона сприяє розширенню царства Ада на землі, тому кожний гріх – розширює це невидиме царство, котре віддаляє нас від Бога; кожний гріх – це смертельна отрута, яка вбиває душу і віддає іі в руки дияволу»[4, С. 116], тобто ми бачимо, що гріх приносить плоди, але вони є пагубними не тільки для нашої душі, але і для навколишнього світу. Часто буває так, що виникають певні питання на які нам важко дати відповідь. Наприклад, від чого людство страждає?, від чого так мучиться?, від чого, катаклізми, війни, хвороби та інші незгоди у суспільстві? Свт. Іоан Златоуст каже: «причина всього цього – гріх». Від гріха людство страждає тут на землі й плоди гріха готують її до вічних мук.

 А якщо стараємося жити благочестиво, стараємося жити свято, смиряємося, каємося у своїх гріхах, а святі Отці кажуть, що: «Покаяння – це тайна безкінечної любові до нас»[5, С. 394], тоді преображаємо свої душі плодами святості й Божого милосердя. Для того щоб преобразити себе потрібний подвиг, певні зусилля й рішучість, адже прп. Серафим Саровський говорить: «Без рішучості – не можна починати своє спасіння, а тим більше стяжати благодать Духа Святого» [3, С. 142].

 Марія Єгипетська починає свій духовний подвиг із рішучості, спочатку – служить насолодам світу цього, не покоряється волі Божій, а потім робить різкий поворот у протилежну сторону – утримує себе від усього гріховного (за допомогою поста й молитви), та віддається послугу. Саме це і називається по словам ап.. Павла розіп'яти плоть свою «со страстьми и похотьми», викорінити у собі гріх та беззаконня.

 Дорогі браття та сестри, залишилося вже менша половина посту, постараймося достойно прожити ці благодатні дні, щоб з чистим серцем зустріти Світле Христове Воскресіння. Нехай же молитвами прп. Марії Єгипетської, Господь наш Іісус Христос у ці спасительні великопісні дні, коли Церква Христова нагадує нам про покаяння і вказує на те, що воно завжди можливе, при будь-яких обставинах, допоможе всім нам очистити себе й принести достойні плоди: смирення, терпіння, любові, душевної й тілесної чистоти, оскільки по словах Господа, лише «чистые сердцем узрят Бога», і милосердний Господь, як люблячий Батько, простить всіх нас й приведе в «Небесний Чертог», Царство Небесне, якому не буде кінця во віки віков. Амінь!

 

Голубка Михайло

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин