Проповідь на тему: «Любов як дар Бога людині»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Сьогодні в апостольському зачалі ми з вами чули такі слова: «сохраняйтесебя в любвиБожией, ожидаямилости от Господа нашегоИисуса Христа для вечнойжизни» (Иуд.1:21). Цими словами апостол закликає кожного християнина зберігати любов яку нам дав Спаситель.

 І ми запитаєм кожен себе, а яку любов дав нам Христос? З любові до людини Бог не тільки створив світ, але і спас людей від гріха і смерті. «Ибо так возлюбив Бог мир, чтоотдалСынаСвоєго Єдинородного, дабы, всякий верующий в Него не погиб, но имелжизньвечную» (Иоан.3:16) – сказав сам Спаситель. З любові до людини Господь Бог послав на землю Свого Сина, щоб Він подвигом Своєї любові до людей, Своїм життям, Своїми кресними стражданнями, Воскресінням і славним Вознесінням на небо звершив наше спасіння; і в ім'я голгофської жертви дарував кожному грішнику, що кається прощення гріхів і життя вічне.В цьому полягає безмірна любов Бога до нас. Ап. Павел говорить про велич Божої любові до нас сказав, що Господь полюбив нас тоді коли ми були грішними, а не тоді коли стаємо праведниками і святими. У відповідь на цю любов Бога люди, які увірували в Христа Спасителя відгукнулись вогнем своєї любові до Бога. Якою любовю палали сердця апостолів, мучеників, подвижників і всіх угодників Божих.

 А чи є у нас така відповідь на любов яка була у мучеників та святих які відавали своє життя заради Христа. І кожен із нас повинен заглянути в своє серце чи є в нас така любов до Бога і до ближніх яка була у святих. Зачасту у нас все наоборот ми проявляємо ненависть до ближніх коли нас ображають. Священне Писання нам говорить, «що якщо ми будемо даже говорити на ангельській мові і можемо гори переставляти, а любові небудемо мати то ми ніщо» (1Кор.13) із цих слівбачимо, що любов стоїть вище за чудеса. І ми знаючи ці слова все рівно в своєму земному житті не сохраняємо себе в любові і дійсно Священне Писання нас попереджуж, що перед вторим пришестям Господа нашегоИисуса Христа любов охолоне. Ми не просимо прощення в тих кого обідили не приступаємо до святих таїнств ісповіді та причастя. Бо тільки Божественною благодатію ми зберігаємся від гріхів та скверн кого ми любимо з тим і общаємся і час йде швидко, а на молитві нам важко стояти думаємо про все тільки не про молитву.

 Як же нам сохраняти любов? Нам потрібно жити по євангельськи, а щоб жити по євангельськи потрібно його і читати, бачити в кожній людині образ Божий і бути милостивим до кожної людини і не із за вигоди, а із жертвенною любовю. Виконувати заповіді Божі і це можливе тільки тоді коли будемо приймати участь у таїнствах Церкви стяжаючи благодать Св. Духа. Саме ця благодать зможе зберегти нас в тій любові яку нам дарував Спаситель.

 Дорогі браття і сестри напротязі всього нашого земного життя Церква Христова підготовлює нас до зустрічі з Господом,і особливо в цей тиждень напоминає нам про Страшний суд, і що нам потрібно буде дати відповідь за те як ми прожили наше коротке життя і Церков дає нам можливість і час щоб в цей наступающий Великий піст ми очистились від нечистоти, преобразились, стали добрішими люблящими один одного. Оправдали ту надію яку дав нам Господь розіпявшись за нас щоб ми наслідували життя вічне.

 Отже браття і сестри будемо просити Господа нашегоИисуса Христа, щоб він укріпляв нас в любові бо без неї ми по словам Ап. Павла: «яко медь звеняща і кимвал звучащий» (1Кор.13). Тому будемо всі сили нашої душі направляти для стящання цієї чесноти, щоб нам сподобитись в вічності перебувати в любові зГосподом нашим Иисусом Христом у Царстві Його слави. Амінь.

Панько Юрій