Проповідь у день Собору Святого Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Возлюблені о Господі браття та сестри! Сердечно поздоровляю усіх зі святом Собору Святого Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних! У цей день ми згадуємо тих, хто живе у духовному світі, хто охороняє нас і допомагає нам, хто сопутствує нам у житті, хто соучаствує в Божественній літургії, - святих ангелів Божих.

 Із Священного Письма ми знаємо, що Господь, крім видимого фізичного світу, створив світ духовний, невидимий, світ ангелів. У книзі Буття пророк Мойсей так говорить про створення світу: «Вначале сотвори Бог небо и землю» (Бут. 1,1). Тут під небом, за тлумаченням святих отців, мається на увазі не твердь, а світ духовний, ангельський.

 Ангели – це безплотні та безсмертні духи, наділені розумом, волею та могутністю. Ангели служать Богу, виконують Його волю та прославляють Його.

 Грецьке слово «ангелос» означає: «посланник», «вісник». Ангели звіщають людям волю Божу та допомагають нам у спасінні.

 Ангели служать Богу і в піклуванні про світ. Про таке служіння ангелів так говорить Афінагор Афінянин: «Ангели поставлені для управління стихіями і небесами, світом і всім, що в ньому».

 Православна Церква поділяє ангелів за ступенем досконалості та родом служіння на дев'ять чинів, які в свою чергу поділяються на три ієрархії. У вищій ієрархії знаходяться чини, найближчі до Бога: серафими, херувими та престоли. Середню ієрархію складають господства, сили і власті. У нижчій, найближчій до нас ієрархії, знаходяться начала, архангели та ангели.

 Над усіма дев'ятьма чинами поставлений Господом святий архістратига Михаїл. Він головний серед воїнств небесних. Звідси його церковне «ім'я» - архістратиг, тобто старший воїн, вождь, воєначальник. Ім'я «Михаїл» у перекладі з єврейської значить «хто, як Бог», або «хто рівний Богу». Коли один із найбільш наближених до Господа ангелів - Денниця розгордився настільки, що захотів бути рівним до Бога, і повлік за собою третину ангелів, архангел Михаїл першим закликав усіх інших ангелів до боротьби, вигукнувши: «Хто подібний до Бога? Ніхто як Бог!» Він зі своїм військом одержав перемогу в битві із сатаною та його демонами, які були скинуті з неба до пекла, як про це говорить Господь у сьогоднішньому Євангелії: «Видех сатану, яко молнию с небесе спадша» (Лк. 10, 18). Це протиборство між добром і злом тепер продовжується на землі, а полем битви є серце людське.

 Із чинів ангельських найближчими до нас є ангели. Слово Боже свідчить, що ангели приймають живу участь житті людей: вони радіють за кожного грішника, який кається, та скорблять за нерозкаяного (Лк. 15, 6-7); вони возносять наші молитви до престолу Божого (Откр. 8, 3-4); вони схиляють нас до добра та відвертають від зла; вони боронять нас від ворогів нашого спасіння; вони зцілюють нас від хвороб; вони охороняють нас на всіх шляхах наших та вчасно допомагають нам (Пс.90, 11). Один випадок такої допомоги стався в 60-х роках ХХ століття. На Кавказі туристи йшли гірською стежкою. Одна дівчина трохи відстала, послизнулась і впала у прірву, але встигла схопитись за якісь кущі. Самотужки вона вибратись не змогла, кликала на дорогу, але загін, із яким йшла дівчина, був вже далеко. Раптом з'явився юнак у довгому вбранні, взяв її за руку, легко витягнув і поставив на стежку, а потім показав, як їй іти, щоб наздогнати своїх супутників. На питання дівчини, як його звати, він відповів: «На вашій мові це буде дивно звучати, точніше за все моє ім'я можна перекласти як «Вогонь». Псалмоспівець Давид каже: «Творяй ангели Своя духи, и слуги Своя пламень огненный». Тому той юнак, звичайно, був ангелом.

 Православна Церква вірує, що людина, приймаючи хрещення, отримує від Бога ангела-хранителя, який супроводжує її все життя і не залишає навіть після смерті.

 Одна, коли ми грішимо, ангели Божі відходять від нас. Святитель Василій Великий говорить про це так: «Як бджіл відганяє дим, а голубів – сморід, так і хранителя нашого життя віддаляє багато плачевний і смердючий гріх». Так своїми гріхами, нечистими помислами і навіть згодою на зло ми відганяємо своїх ангелів-хранителів і, навпаки, привертаємо їх до себе осердям до добра, наближенням до Бога. В житії святого Василія Блаженного, Христа ради Юродивого, є дуже повчальна розповідь: цей святий ходив по місту і кидав камінням або гнилими яблуками в стіни храмів та обіймав і цілував стіни будинків, де люди жили нечестивим життям. Виявляється, він, як чистий серцем, бачив біля стін храмів злих духів, котрі не наважувалися увійти з людиною до церкви, а біля будинків, де люди жили нечестиво, бачив святих ангелів-хранителів, котрі плакали і молились за душі людей, які потопали у гріхах.

 Наше життя на землі – це постійна боротьба. Ми знаходимось тут між двома протилежностями: між Небом і пеклом, між життям і смертю, між світлом і пітьмою. Небесні ангели діють у тих людях, які хочуть спастись, а духи злоби – у тих, які противляться своєму спасінню. І ті й інші сили постійно намагаються привернути нас до себе, і ми, маючи свобідну волю, можемо або противитися або послідувати за ними.

 Як для нашого зовнішнього благополуччя необхідно, щоб одні керували іншими, щоб мудрі врозумляли нерозумних, щоб можновладці захищали слабких, так і для устрою нашого внутрішнього стану треба, щоб ангели, які предстоять престолу Божому, полегшували наше наближення до Бога, боронили нас від нападів духів злоби. Тому Свята Церква і молить Господа Сил послати нам «Ангела мирна, верна, наставника и хранителя душ и телес наших».

 Учителі Церкви кажуть, що людина створена для того, щоб поповнити кількість відпавши ангелів. Тому ще тут, на землі, ми повинні завчасно підготуватись до спільного життя із ангелами. А для цього нам треба через покаяння очистити своє серце та душу від гріховних помислів, бажань і тим більше справ. Потрібно постійно стояти на сторожі своєї душі, піклуватись про її чистоту, і через це ми зможемо наблизитись до Бога, побачити Господа та Його ангелів, бо як сказано в Євангелії: «чистые сердцем Бога узрят» (Мф. 5, 8).

 Будемо молитись до ангела-хранителя та інших небесних сил, наслідувати їх святість, смирення, любов, повну відданість Богу та возвишенність помислів, жити воздержанієм, молитвою та постом, милосердям та співчуванням одне одному, гарячою взаємною любов'ю. Будемо частіше призивати собі на допомогу ангелів, щоб, спілкуючись із ними, наш дух отримав полегшення від плотських страстей, що тягнуть нас додолу, щоб нам легше було устрімл ятися до неба, щоб перейшовши із цього життя у життя вічне в Царстві Слави, воспівати разом із ангелами та всіма святими святе і славне Ім'я Отця і Сина і Святого Духа, нині і присно і во віки віків. Амінь.

Монах Амвросій (Садовий)