Проповідь на тему:«Вплив Слова Божого на людську душу.Притча про сіяча»

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Блаженни слышащии слово Божие и хранящии е (Лк. 11:28)

 Час від часу кожен із нас приходить до храму Божого на богослужіння, слухає богодухновенні піснеспіви, проповіді, поради духівників, спілкується із священнослужителями, і зазвичай досить часто чуємо таке запитання, яке випливає із уст священників: А чи читаєте Ви Святе Письмо (Слово Боже)? Кожен із нас відповідає на це по-різному. Одні говорять читаю, але не розумію, інші – не читаю, бо часу не маю, а ще інші – не читаю, бо для мене воно не цікаве, і дуже мало таких людей, які відповідаючи на дане запитання можуть дати стверджувальну відповідь.

 Сьогодні, дорогі браття і сестри, ми чули з вами притчу про сіяча, яка дає можливість зрозуміти: Чому необхідно читати слово Боже, і як впливає воно на людську душу?

 Євангельська притча розповідає про те, як вийшов сіяч сіяти зерно своє, і коли сіяв: одне впало при дорозі, було потоптане, оскільки птахи небесні поклювали його; інше – впало на камінь, і зійшло, але засохло, бо не мало плідної землі; друге впало між терня, тобто, в траву, і терня не дало можливості йому прорости, а ще інше – впало на добру землю і принесло плід у стократ(Лк. 8:5-8)

 Під зерном розуміється Слово Боже, сіяч – це Господь наш Іісус Христос. Під землею потрібно розуміти серця людей.

 Слово Боже має важливе значення для релігійно-морального життя людей. Воно має велику силу, і ця сила не може бути прийнята без участі самої людини, адже все залежить від її волі. За допомогою читання слова Божого нам відкриваються двері через які проходить промінь сонця, правди, і розчиняє темряву гріха, направляючи нас на правильний шлях, що веде до Царства Небесного. Тільки Слово Боже чітко визначає, в чому полягає досконале, правильно-моральне життя. Воно є те Божественне зерно, з якого виростає духовна людина. І за допомогою цього зерна просвітлюється розум і серце, зігрівається душа, наповнюючись любов'ю і благочестям.

 У сьогоднішній притчі розкривається дивовижна таємниця відносно Промислу Божого і людської свободи. Бог дає нам Своє Слово, котре кожен із нас сприймає по-різному.

 Буває так, що ми слухаємо Слово Боже, і здавалося б сприймаємо його, але оскільки серце наше затьмарене гріхами і страстями, переповнене непотрібною інформацією і тому воно не здатне сприймати Божий призив. У такому разі наша душа є закам'янілою і достукатись до неї дуже важко, подібно тому зерну, яке падає на кам'яну землю, висихає і не приносить плода.

 Також в сучасному світі буває так, що ця земна суєта, прагнення до насолод, богатства є перепоною виконувати сприйняте нами слово Боже. Вона залишає нас можливості жити по-євангельськи.

 Святі отці – всі як один говорять про те, що насолоди є небезпечними для нашого спасіння. Але це не повинно нас лякати. Кожен із нас повинен чітко зрозуміти одну річ; насолода – це не синонім щастя. Людина, життя якої переповнене насолодами не є переконливою ознакою, яка б свідчила про її щастя, скоріше за все свідчить про її нещастя.

  Свт. Іоанн Златоуст каже: «…в таких людей проявляється страх і вони бояться втратити ці земні насолоди». Для того щоб уникнути цих пороків, зробити душі наші плідними потрібно, насамперед, залишити життєві турботи, і поставити перед собою ціль – як спасти свою душу?

 Кожен із нас усвідомлює, що найбільший скарб християнина – Царство Небесне. Про це говорить Сам Спаситель: Ищите же прежде Царствия Божия и правды Его сия вся приложится вам (Мф. 6:33). І тому, насамперед, потрібно нам турбуватися про те, як спасти свою душу, як зробити її плідною, а все інше саме прийде. Тоді життєві турботи опиняться на другому плані й не будуть перепоною, для проростання зерна Слова Божого.

 Так само і наша душа, дорогі браття і сестри, є тією нивою, яка сприймає Слово Боже. І кожен із нас являється сіячем, що засіває добре або погане зерно у своє серце. І дуже часто, на превеликий жаль, багато хто із нас знаходить час, для того щоб подивитися телевізор, після чого на душі залишається пустота та злоба, особливо сьогодні, знаходимо час посидіти в інтернеті, Вконтакті, що є дуже поширеним зараз не тільки серед молоді, але навіть серед людей досить похилого віку, знаходимо час пограти ігри, а Книгу книг, від якої залежить наша участь у вічності, і в тому числі, благополуччя тут на землі – ми не знаходимо часу її почитати. Тому якщо ми не посіємо чисте зерно, під яким розуміється слово Боже, а посіємо бур'яни і все не потрібне у своєму серці, то як в народі кажуть: «що посіємо те і пожнемо», тобто душа буде давати плоди, але ці плоди (гріхи і гріховні навики) будуть не спасительними.

 І тому, обов'язком кожного християнина є щоденне читання слова Божого, особливо Євангеліє, Псалтир і Апостол. Про вплив на душу людей, які читають його прп. Парфеній Київський говорить: «Читання книги Псалтир викорінює страсті, а читання Євангелія спалює терня гріхів наших». Для того щоб читання Святого Письма принесло користь нам потрібно прислухатися до слів свт. Тихона Задонського, який говорить: «Слово Боже – з молитвою треба починати читати, слухати, а також з молитвою і вдячністю закінчувати й виконувати».

 Таким чином, дорогі браття і сестри, знаючи про вплив і силу Слова Божого, що очищає наші душі, робить їх плідними і здатними для життя вічного, Царства Небесного будемо читати, слухати і виконувати його, щоб почути голос нашого Творця: Приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство уготованное вам от сложения мира (Мф.25:34).Амінь!

Голубка Михайло