Проповідь на тему: «Божий храм»

Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

 "Вниду в дом Твой, поклонюся ко храму святому Твоему в страсе Твоем", - так говоив псалмопівець Давид, входячи в храм. У певний час, браття та сестри, ми також ідемо на молитву до Божого храму, де стоїмо перед лицем Самого Бога та Його святих. Але потрібно задати собі запитання: з яким настроєм та з якими думками ми входимо в храм? Із слів царя Давида ми бачимо, що він входив до храму зі страхом Божим, що означає з великим благоговіння, з усвідомленям Його величі та совго недостоінства перед Богом. Він наскільки полюбив храм і цінував години проведені в храмі на молитві, що говорив: «Лучше день един во дворех Твоих паче тысящ».Сама Богомати є ще більшим зразком любові до храму Божого. В храмі Божа Матір провела роки свого дитинства і бажала залишатися на все життя. Сам Іісус Христос виганяє торгуючих з храму, говорячи: « Храм Мой, храм молитвы наречется».

 Така сама любов до храму Божого має бути в кожного православного християнина, який справді любить Бога, шукає молитовно спілкуватися з Ним та спасіння. Кожен православний храм є місцем особливої присутності Божої благодаті. Але ті люди, які не мають страху Божого, забирають та оскверняють храми, тобто вони живуть тільки земними благами не живуть духовно і не думають про свою душу. Тут на святому престолі звершується найвеличніше таїнство – таїнство Євхаристії. З храмом зв'язане життя кожного християнина, починаючи з перших кроків і аж до самої смерті. Саме в православному храмі через таїнства покаяння, причастя та інші, людина знаходить шлях до спасіння. Ми поспішаємо в храм на молитву і саме в ньому ми отримуємо через святі таїнства зцілення від духовних та тілесних хвороб. Саме храм, як пояснюють святі отці є друге небо, де зі страхом і трепетом стоять перед престолом Божим ангели архангели, особливо в момент Євхаристії. Стоячи в храмі ми часто не молимося, а думаємо про земні проблеми, чим зумовлюємо не тільки не почуття своїх молитов, а й праведний гнів Божий.

 Тому, дорогі браття та сестри, переходячи поріг храму постараймося всі свої земні думки та проблеми залишати перед порогом храму, а самому храмі стояти з особливою увагою та благоговінням. Святий Амвросій Оптинський застерігає « Разговарюющим в храме посилаються скорби». Збережемо істинну віру наших предків і підносячи свої молитви з непохитною віру в те, що Бог нас почує, будемо мати надію що після цього життя унаслідуємо Царство Небесне. Амінь

Вознюк Василь