Життя та заслуги благовірного князя Олександра Невського
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Сьогодні наша Церква вшановує пам'ять святого благовірного князя Олександра Невського. Народився князь в 1219 році в місті Переславні. Батько його, Ярослав, в хрещені Феодор був великим князем. Мати свята Олександра, Феодосія Ігорівна, рязанська княжна. Під опікою благочестивих ніжно люблячих його батьків проходили дитячі роки життя благовірного князя Олександра. Його рано почали вчити, так як при виховані більше всього приділяли увагу розвитку в душі дитини страха Божого і благочестя, тому і вчили благовірного князя перш за все священним книгам – Євангілію та Псалтирі, улюбленої в святій Русі, святої книги, в мудрих словах якої наші благочестиві князі шукали і находили собі потіху в самі тяжкі хвилини свого життя, коли не від кого, крім Господа, неможна було чекати ні допомоги , ні утіхи. І дійсно Господь з юних років підготовлював князя, розпалюючи в ньому ревність до віри та благочестя.
Починався найважчий час в історії Русі, зі сходу йшли монгольські орди, із заходу насувалися рицарські полчища. У цю грізну годину промисел Божий спорудив на порятунок Русі святого князя Олександра – великого воїна – молитвеника, подвижника і будівельника землі Руської. Скориставшись навалою Батия полчища хрестоносців вторглися в межі Русі. Бачу-чи це все святий князь Олександр іде в храм і просить Господа допомоги на перемогу. Після довгої молитви архієпископ Спиридон благословляє святого князя і воїнство його на бій. Вийшовши з храму, Олександр укріпляє дружину словами: «Не в силі Бог, а в правді.» З невеликим військом князь пішов на боротьбу, але була дивна ознака: « воїн що стояв в морському дозорі бачив удосвіта святих мучеників Бориса та Гліба в одязі багряному». Олександр підбадьорений баченим мужньо пішов на ворогів. Йшов довгий бій після якого була отримана перемога. За цю перемогу на річці Неві народ назвав святого Олександра Невським. Західні землі Російської землі були надійно захищені, настав час забезпечити Русь зі Сходу. Святий Олександр зі своїм батьком Ярославом, виїхав в орду. Священну місію захисників Руської землі Господь увінчав успіхом, але на це знадобились роки праці. Заповіданий батьком союз із Золотою Ордою – необхідний тоді для запобігання новому розгрому Русі – продовжував кріпити святий Олександр. Під час поїздки в місто Сарай, Олександр не доїхавши до Володимира в місті Городці,в монастирі відав свій дух Господу. Зараз його мощі знаходяться в Троїцькому соборі, Олександро – Невській Лаврі. Бачу-чи яка віра була у святого,ми теж повинні брати від нього приклад. Як каже апостол Павло: « Вераесть осуществления ожидаемого и увереность в невидимом как бы в видимом./Евр. 11.1/.Она есть начало и основания нашей духовной жизни, на котором зиждиться наше спасения, во Христе Иисусе.
Сутність християнської віри, є віра в те що Ісус Христос є Спасителем, який спасає кожну віруючу людину від гріха і його наслідку – вічного засудження праведним судом Божим. Істина віра приятна Богу і спасительна для нас. Ми з вами виховані в православній вірі, но її як дар Божий, необхідно берегти, зігрівати і примножувати. Однієї віри, без істинного християнського життя, мало, потрібно показувати свою віру в ділах і ділами засвідчувати про свою віру. Хто вірує в життя вічне той живши на землі, готовить себе для неба. Господь похвалив віру сотника і нагородив його одним словом, зцілив його слугу.
Будемо і ми благодаритиГоспода за те що Він дав нам Спасительний дар віри, з нею безкінечні блага. Будемо твердо триматися нашої віри в Христа, щоб почути слова Спасителя: «И какты веровал, да будет тебе». Амінь
Хомич Віталій
