Проповідь на тему: «Прощайте і вам проститься»

Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа!

 Дорогі брати і сестри! Кожен день коли ми з вами молимось чи то ранком, чи вечором, читаючи молитву Господню «Отче наш», ми чуємо слова: «И остави нам долги наша, яко же и мы оставляем должником нашим»(Мф.6,12).В цих словах ми просимо Отця Небесного простити нам всі наші гріхи проти Нього і проти нашого ближнього, тому що через наші гріхи, через відсутність добрих справ, і порушення заповідей Божих ми віддаляємось від нашого Творця, і саме цими словами молитви «Отче наш» ми відновлюємо союз з Богом, і в нас з̓являється надія на прощення наших гріхів. Надія ця полягає в тому, що ми будучи духовно немічні прощаємо наших ближніх, які зробили нам колись якесь зло, словом чи ділом, і Бог бачучи наше милосердя і чистоту серця із-за своєї любові до нас грішних прощає і нас. Але чи завжди ми можемо перебороти нашу гордість і простити ближнього? Відповідь на це питання дає нам сьогоднішне воскресне Евангеліе про немилосердного боржника. Господь, спілкуючись з своїми учнями, розказав їм притчу про царя, котрий захотів зібрати всі свої гроші, які він дав у борг своїм рабам. І от приводять до нього боржника, який був винен йому десять тисяч талантів, але раб, немаючи тієї суми, просив помилувати його. Цар, будучи добрий, простив не тільки борг, але і зробив вільною людиною та відпустив додому. Направляючись додому, цей прощений боржник зустрічає свого приятеля, який був винен йому сто динаріїв. Накинувшись на нього, він схопив за шию, почав давити і вимагати повернення боргу, а після того як побачив, що його приятель не може повернути борг, кидає до вязниці. Деякі його друзі, побачивши таку жорстокість, пішли до царя і розказали про цей виподок з прощеним рабом. Цар, розгнівавшись на немилосердного і злого раба, кидає його в вязницю, поки він не виплатить йому весь борг. Закінчуючи притчу, Господь наголошує: «Так і Отець Мій Небесний зробить з вами, якщо не простить кожен з вас від серця свого, брату своєму согрішеній його».

 Дорогі брати і сестри, як правильно розуміти цю притчу? Під царем ми повинні розуміти Отця Небесного, котрий роздає блага всім людям. Під боржником ми повинні розуміти всіх людей, які не використовують всі ці блага для здобуття добрих справ, які потрібні нам для спасіння. А Господь потребує оплати боргу тоді, коли наші гріхи перевершують всяку міру Його терпіння. Та ми часто насміхаємось над Богом, коли отримуємо від Нього милість, а розповсюджуємо навколо себе немилість. Ця милість Божа до нас полягає в тому, що ми вимолюємо у Творця прощення наших безчислинних гріхів, і Він прощає нас, але ми відразу ж забуваємо про це добродіяння Боже і непрощаємо наших ближніх, а навпаки мстимо їм, забуваючи, що саме вони будуть нашими суддями на Страшному Суді, бо в притчі сказано, що коли ми простимо їм, то і нам проститься Отцем Небесним. І саме це немилосердя до ближнього віддаляє нас від Бога. Прп. Єфрем Сирін говорить: «Якщо ти людина, і не прощаєш всякого, хто згрішив проти тебе, то не затрудняйся постом і молитвою. Бог не прийме тебе». А свт. Іоанн Златоуст втішає нас великою нагородою за прощення і милосердя до ближнього. Він говорить: «Якщо хтось согрішив проти нас, то ми повинні поспішити до примирення з ним, тому що саме він стає причиною прощення нам великого числа гріхів». І якщо ми надіємось на милість Божу до нас, а самі не проявляєм її до ближніх, то за це ми можемо отримати від Бога покарання за наше лукавство, і за ігнорування Нової заповіді, заповіді Любові і взаємопрощення, яку нам дав сам Спаситель. Ап. Павел у посланні до Галатів пише: «Не обманюйтесь, Бог поругаєм не буває. Що посіє людина те і пожне»(Гал.6,7).

 Одже, дорогі брати і сестри, будемо слідувати прикладу Спасителя на Хресті і Його останнім словам: «Отче! Прости їм», і прощати наших кривдників. Будемо поступати по євангельському закону, закону любові, милосердя і прощення і тим самим зробимо наше сердце сосудом Божественної благодаті, щоб без сорому і з чистою совістю принести його в дар Богу, в знак нашої оплати вічного боргу. Амінь!

Козанчин Михайло

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин