Неділя третя після Пасхи жінок мироносиць

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Христос Воскресе! Воістину Воскресе!

 Такими радісними словами дорогі браття і сестри на протязі цих двох тижнів ми вітаємо один одного. Не тільки цими словами ми вітаємось, але цими словами Христос Воскресе – Воістину Воскресе ми прославляємо Господа нашого Іісуса Христа, який воскрес із мертвих в третій день. Який переміг зло, переміг смерть і дарував нам життя вічне.

 Цю велику радісну звістку вперше взнали святі жінки мироносиці, пам’ять яких сьогодні вшановує наша свята православна Церква. Ці жінки мироносиці саме перше, як сказано в Євангелії від Луки що вони ще: «утру глубоку притекоша на гроб», тому-що ще була ніч і тільки починалося розвиднятися вони прибігли на гроб, щоб помазати миром тіло Господа нашого Іісуса Христа. Так як вони прибігли з миром і під-час погребіння помазували миром, тому і вони називаються – мироносицями. Як бачимо, що ці жінки мироносиці завжди перебували разом з Господом, коли Господь жив на землі, вони вчилися від Нього, як то правильно потрібно жити. Коли Господь ішов на Хресне розп’яття вони так само слідували разом біля Нього чи разом з Ним. Як бачимо, що апостоли убоялися, порозбігалися в різні кінці, а жінки ішли біля Господа, співчували і плакали, що Він іде на смертні страждання. Також коли Господа розп’яли вони також залишалися біля нього і коли Господь предав Свій Дух в руки Бога Отця, то святі жінки мироносиці бачили також, як тайні учні святий праведний Іосіф Аримафейський і Нікодім благоговійно з страхом зняли з Хреста Пречисте Тіло Господнє і погребли Його в гробі. І вони також бачили, як і де погребали Господа і потім в суботу вони були в дома, був день спокою вони нікуди не йшли, а далі в перший день, тобто в день воскресний де вже було сказано, що вони раннім ранком приготовили миро і були у великій скорбі. У великій скорбі, що помер їхній Учитель, їхній Наставник з глибокою печаллю будучи в ній забули слова Господа, що Він воскресне у третій день, але вони настільки були переповнені скорботою, що в цій скорботі вони прибігли до гроба. Вони біжать до гроба і знають, що камінь привалений до печери до входу, що вони не зможуть ввійти в гроб, але вони собі помишляли, що всеж-таки ввійдуть в гроб і попросять стражу, щоб вона їм відкрила. Але коли вони прибігли, то що побачили? А побачили, що камінь вже відвалений від гробу і в печері побачили ангелів. І явився їм першим після Божої матері, - Марії Магдалині та іншим жінкам мироносицям, явився Господь наш Спаситель. Який сказав їм: «Радуйтеся» вони перші побачили воскрешого Христа. І як ми бачимо, дорогі браття та сестри з їхнього життя, що в них була глибока віра, що вони ні на хвилинку не сумнівалися, що це дійсно є Господь Спаситель світу. І вони вірували до самого кінця і віра їхня не посоромила. Віра, якою вони вірили перемогла. Також бачимо, що вони помазують тіло миром, тобто з великою любов’ю відносяться до свого Спасителя і цю любов показують своїм життям. Далі після Воскресіння Христового святі жінки мироносиці разом з апостолами також потрудилися багато проповідуючи про Воскреслого Христа, Якого вони перші побачили своїми очима. І потім і далі перші християни-жінки брали приклад з жінок мироносиць і так само старалися вести благочестиве святе життя. Ясно, що вже пізніше вони не мали змоги принести миро до Господа, але на даний час всі ми беручи приклад з жінок мироносиць повинні пам’ятати собі, як приносити в свому власному житті кожен день миро молитви, миро доброти, миро милосердя, миро любові і це буде дійсно хорошим миром для Господа нашого Іісуса Христа. І коли перші християни жінки старалися уподібнитися жінкам мироносицям, бо багато хто з язичників, як на приклад вчитель святителя Іоанна Златоустого він дивувався і казав дійсно жінки християнки то вони стоять на високому рівні і вони превзойшли усіх жінок. І ми дорогі, браття та сестри, а особливо жінки в сьогоднішній святковий день повинні також собі пам’ятати і брати приклад з жінок мироносиць, які самі перші показали свою непохитну віру і показали свою любов до Спасителя. Як зараз ми бачимо, що і зараз в храмі є чоловіків багато, але в основному приходять жінки, які також показують свою віру і любов до Господа і до храму Божого в якому Він перебуває не видимо Своєю благодаттю в Святих таїнствах.

 Тому будемо сьогодні в цей святковий день просити Господа, щоб Господь по молитвам святих жінок мироносиць, пам’ять яких ми сьогодні звершуємо допоміг нам в нашій непохитній вірі у нашій любові утвердитися, в добрі перемогти зло. І разом з жінками мироносицями принести нам миро – власне життя, яке буде чисте і непорочне, яке допоможе нам наслідувати Життя Вічне і разом з жінками мироносицями прославляти Воскреслого Господа нашого Іісуса Христа в вічному житті. Амінь Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!

 ієрей Віталій Гнатюк